Для пересічної людини це звучить, напевно, трохи дивно – городенківські «Ковальські майстерні Богдана Новосельського» взяли участь у міжнародній будівельній виставці «Dubai The Big 5». Та це лиш на перший погляд. Недарма кажуть, що найбільше ініціативи люди проявляють у кризові часи.
На виставку «Ковальські майстерні Богдана Новосельського» представили розкішну ковану хвіртку з аркою
Виставка відбулася наприкінці листопада в Об’єднаних Арабських Еміратах і є головною подією року в будівельній індустрії для Близького Сходу, Північної Африки і Східної Азії. Уже 35 років вона збирає професіоналів від будівництва та управління проектами. «Dubai The Big 5» – це нові контракти та можливості, семінари та конференції. Якщо щорічний фестиваль ковальського мистецтва у Франківську – перш за все таки фестиваль, то в Дубаї – чиста комерція.
Директор городенківської фірми Богдан Новосельський каже, що в Україні людям зараз не до кованих брам і балконів. Тут, аби перезимувати, купити хліба та й до хліба. Нині на ковальському ринку закриваються, одна за одною, навіть такі фірми, які вважалися найкращими і в регіоні, і в країні. Працюють одиниці. Хтось поїхав за кордон найманим працівником, хтось перепрофільовується. Процес виготовлення кованих виробів – дуже трудомісткий. Це мистецькі витвори, які розраховані на представників вищого й середнього класів. А нині середнього замовника в країні майже нема…
Городенківці тримаються, бо мають добру репутацію. Виставковий салон підприємства вражає дорогими експонатами. «Ковальські майстерні Богдана Новосельського» стали місцем прийому гостей не лише Городенківщини, але й Прикарпаття. Однак шукають додаткові ринки збуту продукції, де зуміють гідно оцінити їхню роботу. Такого замовника, якого можна здивувати.
«Ми прогнозували падіння динаміки замовлень, передбачали, – розповідає Новосельський. – Отож, змушені тратити весь річний бюджет для того, щоб виставитися в країні, де водяться гроші. Колись ми брали участь у виставках, щоб щось побачити й чогось навчитися. Потім, коли заявили про себе, вже не було потреби у презентаціях. А нині робимо ставку на світ, де модне ковальське мистецтво. Араби дуже люблять метал. Туди приїжджають з усього світу, бо там – пересильна база для всіх континентів».
Щоб на такій виставці заявити про себе, треба брати в ній участь регулярно. А так, щоб ти сьогодні виставився, а зранку прокинувся зіркою, не буває. Новосельський підготував на виставку в Дубаї проект комплексної роботи, де є ворота, огорожа тощо. У матеріалі майстри виготовили подвійну велику хвіртку з аркою, а до неї, як доповнення – брама, огорожа.
У складі ковальської делегації були син Новосельського Володимир, виконавчий директор підприємства та монтажник Мирослав Голіней.
Вироби залишились у Дубаї, бо продати за першим разом нереально. Мали пропозицію розмістити виріб як виставковий, але це Новосельські розглядали як крайній варіант. Натомість познайомилися зі співвітчизником, який в ОАЕ має власне виробництво. Той запропонував співпрацю.
Щоб обійти виставку в Дубаї, треба кілька днів. Богдан Новосельський каже, що його здивувала низька якість представленого там ковальства. Знайомі говорили, що такий рівень, як у городенківців, був лише в одного німецького виробника. Оцінити ці роботи може тільки фахівець. Позаяк виставковими павільйонами ходить дуже багато далеких від мистецтва глядачів, розраховувати, що побачать, оцінять – з першого разу нереально.
Чим вразили Емірати? Новосельський не вперше в цій країні. Колись дивували визначні місця: «співочі» фонтани, найвищий у світі хмарочос, пальмовий острів. А загалом Дубай – це понад двомільйонне місто «понтів», де 90 % заробітчан працюють на 10 % корінного населення. Жахливе харчування, все на концентратах, усе завізне. Це – чужий світ, який важко сприймати. Хоча багато наших співвітчизників там призвичаїлися.
Богдан Новосельський стверджує, що наступного року вони знову поїдуть на виставку в Дубаї. Вкладатимуть кошти, працю, поки не засвітяться.
«Інших варіантів не бачу, бо нас чекає безробіття, – підсумовує коваль. – До 2008 року, вважаю, був золотий час для нашої фірми, та й української економіки загалом. Якщо ситуація в країні не зміниться, то ковальське мистецтво помре. Не хочу говорити про політику. Бо гидко, шкода, що така здібна й працьовита нація загибає. Зараз працюємо втричі більше, натомість заробляємо також утричі, але менше… Замовник дуже вимогливий, але дякую Богу, що є замовлення, і ми працюємо. Хоч для мене ця справа – радше хобі, де треба дуже багато вкладати. В іншому себе не уявляю. Саме тому й прагну отримати такого замовника, щоб показати все, на що здатен».
