Нещодавно гірські рятувальники Прикарпаття заявили, що керівництво хоче ліквідувати їхню службу. Здійнявся неабиякий галас, адже ці люди щороку допомагають десяткам туристів і місцевих. Натомість у Державній службі з надзвичайних ситуацій (ДСНС) поспішили повідомити – рятувальники й надалі будуть працювати, просто в іншому підрозділі. Хтось каже неправду?
У погонах і без спорядження
Гірські рятувальники пережили чимало пертурбацій. Найбільші випробування почалися 1 липня 2000 року, коли їх включили до складу МНС України. До того ними опікувались обласні управління туризму. Тоді таке рішення здавалося правильним, бо ж, за логікою, така структура має бути у складі відповідного міністерства. Та сподівання виявились марними, адже для людей у погонах цивільні рятувальники завжди були чужими. Відтак їх постійно реформували, а нині…
З середини вересня гірська пошуково-рятувальна частина (ГПРЧ) припинить своє існування. На її місці створять іншу – спеціалізовану пошуково-рятувальну. Справа лише в назві?
«Наше керівництво каже, що гірську рятувальну службу лише реорганізують, – розповів заступник начальника ГПРЧ Василь Завалко на прес-конференції, яка відбулася минулого тижня. – З одного боку, це правда. Та щоб створити новий підрозділ, їм треба ліквідувати чинний. Багато хто вважає, що зміниться лише назва, але проблема ховається в деталях».
Забравши з назви «гірська», керівництво ДСНС отримує можливість призначити на посади людей, які не мають гірського фаху. Тобто нові люди можуть не мати до туризму жодного стосунку, не мати навиків роботи в горах. Як, наприклад, лижники, спелеологи, альпіністи чи скелелази. А щоб рятувальник отримав базову підготовку, потрібно щонайменше півроку, зробити це з нуля – практично неможливо.
«Своє посвідчення гірського рятувальника я отримав після закінчення «Школи рятувальника» на Кавказі в 1990 році. І досі вчуся», – говорить Василь Завалко.
Загалом нині у штаті гірської пошуково-рятувальної частини працюють 64 людини. Після реорганізації планують додати ще 17 людей, що ніби й позитивно.
«Із 17 нових на посади призначаються п’ятеро атестованих офіцерів ДСНС. Ще дві посади відведені для так званих водіїв-рятувальників, – каже Завалко. – Атестовані – це воєнізовані люди в погонах, які виконують накази без обговорення. Однак вони не мають навиків рятувальних робіт у горах. Тож чи виграють від цього ті люди, заради яких ми працюємо?».
Начальник третьої гірської пошуково-рятувальної групи Василь Кобилюк наголошує: гірські рятувальники ніколи не були воєнізованим підрозділом.
«На мою думку, це велика помилка, – говорить він. – Суть у тому, що в нашу службу хочуть вживити дилетантів. А оскільки на вищі посади призначають лише атестовані рятувальники, то наші хлопці вже не зможуть рости у професійному плані. Відповідно втрачається мотивація до роботи».
Окрім атестованих рятувальників, до складу нової рятувальної частини також увійде кінологічний підрозділ.
«Насправді це дуже потрібний підрозділ. Але їх вчили проводити пошукові роботи в будівлях, а не в лісі і горах. Вони не навчені працювати в гірській місцевості», – говорить Завалко.
Мало того, рятувальники передбачають і проблеми з оснащенням. Його тепер не густо, але є спеціальний документ, який описує спорядження для кожного рятувальника – для пожежників одне, для водолазів – інше. Якщо у назві служби зникає слово «гірська», то яким спорядженням її оснащуватимуть?
Справедливість шукатимуть в суді
Голова первинної профспілкової організації ГПРЧ Ростислав Мартинюк каже, що згідно з законом, про реорганізацію підрозділу його мали повідомити першим.
«За три місяці мені мало надійти повідомлення, – говорить Мартинюк. – Після ознайомлення нам мали б дати місяць, аби провести переговори щодо подальшого працевлаштування. Натомість ми почали отримувати повідомлення про звільнення з можливим працевлаштуванням. Це є порушенням закону, і ми маємо намір звертатися до суду».
Начальник Верховинського гірського пошуково-рятувального відділення Іван Філіпчук додає, що в них була напрацьована своя концепція реформування служби. Зокрема йдеться про співпрацю з Червоним Хрестом, яка б мала вивести роботу підрозділу на вищий рівень.
А от рятувальник з міста Яремче Дмитро Семенчук підтримує керівництво ДСНС та каже, що його колеги обманюють людей.
«Ця служба наскрізь прогнила, – заявляє чоловік. – Там працюють або пенсіонери, або алкоголіки. Там нема кому рятувати людей. А кричать вони зараз, бо зарплата велика. Думаєте, в нас такі офіцери погані? То пожежі гасити вони можуть, а по горах ходити ні?».
Керівники гірських рятувальників кажуть, що нині їхня зарплата становить 5800 грн. Правда, раніше було більше – 7730, однак обласне керівництво виголосило їм догани та врізало зарплату на 2000 грн. А рядові гірські рятувальники отримують приблизно 4000.
У нових оклади мають бути більшими, бо ті – атестовані.
Кожному за здібностями
На сайті Кабміну зареєстрована петиція з проханням створити окрему гірську рятувальну службу. Як пише автор петиції Ганна Сидоренко, подібні служби існують у більшості країн Європи, де у гірських регіонах розвинені активні види туризму. Це добровільні організації, які фінансуються державою.
«За декілька місяців турист, який потрапив у складні обставини (обмежена видимість, заблукав, дістав важку травму тощо), залишиться без жодної допомоги. Вимагаємо негайно виправити ситуацію, яка несе пряму загрозу життю та здоров’ю громадянам України та інших країн, які планують подорожувати Карпатами», – йдеться у петиції. На сьогодні її підписали близько 300 осіб із 25000 необхідних для розгляду.
Натомість керівництво обласного управління ДСНС запевняє, що всі досвідчені рятувальники працюватимуть і надалі.
«Підставою змін є загальна реформа служби і приведення штату управління у відповідність зі штатом управлінь ДСНС інших областей. Всім досвідченим рятувальникам будуть запропоновані посади згідно з їхніми здібностями і кваліфікаційними вимогами до посади», – йдеться в офіційному повідомленні, яке оприлюднили на сайті відомства.
За здібностями. Як їх визначатимуть люди в погонах, можна лише уявити.
