Ні для кого не секрет, що діти з притулків найбільше потребують любові, тепла і ласки. Проте найчастіше до них навідуються з подарунками. Дещо по‑іншому до цієї справи підійшла доброчинна організація «Українська благодійницька мережа». «Потрібно змінювати уявлення людей про роль їхніх дарунків для сиріт, – вважає керівник Івано-Франківського осередку організації Василь Футерко. – Даючи дітям те, що з’їдається і зношується, ми формуємо їхнє хибне переконання, що їх має хтось забезпечувати. А коли вчорашні інтернатівці стикаються з реаліями буденного життя, звичне для них «допоможіть мені, бо я сирота» спрацьовує далеко не завжди. Тому замість годувати дитину рибою, краще дати їй вудку і навчити самотужки ловити рибу».
Минулого тижня «Українська благодійницька мережа» допомогла в облаштуванні свічкової майстерні у Снятинському інтернаті для дітей‑сиріт з обмеженими можливостями. За словами Василя Футерка, використовуючи спеціальні форми, вихованці зможуть власноручно виготовляти декорові свічки. «Для сиріт із фізичними та розумовими вадами цей процес є також трудотерапією, можливістю оволодіти професійними навиками, відчути себе здатними самостійно здобувати щось як для себе, так і для інтернату», – каже Футерко.
У Снятинському інтернаті виховується понад 100 дітей із фізичними та розумовими вадами. Там працюють різні майстерні, цехи, ферми, підсобне господарство, творчі гуртки. Сьогодні будь-хто може допомогти Снятинському дитячому будинку-інтернату в незвичний, на перший погляд, спосіб: придбати рукавиці чи віники, морську свинку чи папугу, взуття чи вироби з дерева. І все це виготовляють та вирощують вихованці сиротинця. «Діти своїми силами заробляють до 30‑40 тис. грн. на рік. Ці гроші витрачаються на покращення побутових умов та якості харчування», – каже директор закладу Леонід Шимчук.
Comments are closed.