Посушливе літо спричинило загоряння торфу майже по всій України. Кілька тижнів прикарпатські рятувальники боролися з вогнем у Калуському, Городенківському, Рогатинському та Снятинському районах. Горіли гектари торфовищ. Люди дихали й досі дихають димом. Екологи б’ють на сполох, адже це лише перше аномальне літо. Наступне прогнозують ще спекотнішим…
У селі Новиця Калуського району селяни вже звикли до смогу. Торф горить тут щороку і навіть взимку. Але такої пожежі, як цьогоріч, не пам’ятають і старожили.
Близько двох тижнів п’ять одиниць пожежної техніки та 25 рятувальників гасили торф’яні пожежі у Новиці. Горіло у двох локаціях – при в’їзді у село та трохи далі, на пасовищі. А за кілька метрів від того – хати й городи.
За словами заступника начальника калуського міськрайвідділу управління ДСНС в Івано-Франківській області Степана Савчина, загорання торфу охопило 2,5 га. Загалом на території Новицької сільської ради – 36 га площ торф’яних покладів.
«Причина загорання – необережне поводження з вогнем, – говорить Савчин. – Від того, що спалюється суха трава та сміття, вогонь перекидається на торфополе. Гасити дуже складно. У минулі роки були загорання, але не такого масштабу. У нас є машина, яка подає 110 літрів у секунду. Викачали воду з одного ставка, а зараз з іншого. Ця машина працює 10 годин на день».
Поклади торфу в Новиці різної глибини, кажуть рятувальники, є метр вглиб, а є й три метри. Розкопують, заливають водою. Територія небезпечна, бо людина може провалитися по пояс, а тут було пасовище та футбольне поле.
Рятувальники обурюються, що вони тут вже ледве не ночують, а поруч селяни на городах знову палять суху траву.
«От, учора якась бабуся розпалила сміття одразу біля наших шлангів, якими ми воду качаємо, аби гасити торфовище, – розповідає заступник начальника калуської пожежно-рятувальної частини № 6 Любомир Ягер. – І що ти людям зробиш? Не розуміють, що самі собі шкодять».
Майже цілодобово на торфовищах слідкує за роботою рятувальників і сільський голова Володимир Головчак.
«Я з 2002 року тут головую, то для мене вже сьома пожежа, – говорить війт. – Якби хоч закон був суворий, а не штраф – 51 гривня за підпал сухої трави, то була б наука».
Головчак розповідає, що на гасіння пожежі виїхали не одразу, бо не було пального, тому й така велика площа займання. Після того як війт пригрозив, що збере селян під райрадою, лиш тоді з районного бюджету виділили кошти на паливо.
Ще Володимир Головчак стверджує, що в селі обов’язково має бути своя пожежна машина, аби миттєво реагувати.
«Дали мені ЗІЛ ще 1970 року випуску на дві тонни води, що ледве їде, – каже він. – Але її ще спробуй заправити – на сотню 45 літрів жере».
Ще один вихід вирішення проблеми – знайти орендаря, який би дивився за територією. Навіть є претендент – підприємець хоче там горіховий сад. Та без тендера – ніяк. Про те, щоб переробляти торф на добрива, не може бути мови, каже війт, адже то затратно й невигідно. Такого інвестора й не сподіваються, хоча всіляко би посприяли.
Щодня до Новиці приїздить санепідеміологічна служба та робить заміри. За словами начальника Калуського міськрайонного управління Держсанепідслужби в області Оксани Ананевич, ані по діоксидах азоту, ані по оксиду вуглецю та сірки перевищень не виявлено.
«Концентрації є, тобто вміст цих речовин в атмосфері виявляється, але не перевищує гранично допустиму концентрацію, – стверджує вона. – Якщо, наприклад, по оксиду вуглецю гранично допустима концентрація в житловій зоні – 5 міліграмів, то ми виявляємо 2,8-3,2». Але ж люди цим дихають щодня!
Окрім Калуського району, із загоранням торфовищ рятувальники області боролися і в Рогатинському, Городенківському та Снятинському районах.
«Наразі всі пожежі ліквідовано, – говорить прес-секретар ДНСН в області Христина Перцович. – Площі загоряння були досить великі – від 2 до 12 га. Основна причина – необережне поводження з вогнем і зумисне спалювання сухої трави, сміття. Вогонь перекидався на торфовища, нерідко на дачні та житлові будинки, троє людей травмовано».
За словами еколога Володимира Красноштанова, цьогорічна аномальна спека – лише початок.
«Метеорологи зробили розрахунки, що наступні два роки будуть найбільш спекотними в історії людства, – говорить він. – Як мінімум два спекотні роки, а може, й більше. Йде потепління клімату, торфовища будуть горіти. Я переконаний в тому, що має бути затверджена державна програма, яка б реагувала на майбутні кліматичні зміни, а вони вже почалися».
