У п’ятницю, 12 вересня, у Франківську відбулася акція «Поважай українців – говори українською». Учасники тримали в руках плакати й скандували «Без мови немає нації», «Геть усе московське з України» тощо.
Акція відбулася на Вічевому майдані, пише Репортер.
Організаторка акції, засновниця медіа «Підпілля» Катерина Таран родом із Енергодара Запорізької області. У дитинстві вона ходила в україномовний садок і школу. Проте каже, вдома й серед однолітків розмовляла російською, бо так було «модно». Коли ж почалася повномасштабна війна, Катерина повністю відмовилася від усього російського.
Два роки тому вона переїхала з Києва до Франківська. Каже, коли вибирала нове місце для життя, то одним із “пунктиків” було те, щоб місто було україномовним. Проте зараз, за її словами, Франківськ зросійщується.
Я знову відчуваю цю небезпеку від усього російського, яку відчувала в Києві, наприклад. Усе більше й більше, з кожним днем, я чую тут російську. Це дуже погано, – говорить Катерина.
Учасниця акції Вікторія Присяжнюк вважає себе привілейованою людиною, бо їй пощастило рости в україномовному середовищі. Каже, боляче чути російську на вулицях рідного Франківська.
Я не відчуваю гніву до цих людей. Скоріше – співчуття і розуміння того, що їм доведеться пройти свій шлях українізації. Однак він повинен статися навіть попри якийсь внутрішній страх чи блок, тому що це єдиний шлях до єдності народу, – каже Вікторія.
За її словами, сьогодні як ніколи важливо розмовляти українською і підтримувати все українське, адже багато військових повертаються з полону.
Для них чути російську на вулицях рідних міст надзвичайно травматично. Тому я вважаю, що кожна людина з емпатією повинна зважати на це, повинна плекати в собі все українське і знищувати все російське, – говорить Вікторія.
Учасник акції Олександр Купцов переїхав з Азербайджану в Україну у 2017 році. До переїзду переживав, що в Києві його не зрозуміють, бо знав тоді лише азербайджанську й російську. Він учив українську, проте, попри відсутність бажання спілкуватися російською, таки говорив нею – як і більшість його нових друзів.
Коли почалася повномасштабна війна, Олександр на певний час виїхав за кордон.
Не хотів, щоб там його ідентифікували як росіянина, тому остаточно перейшов на українську.
В один момент я зрозумів, що вони не розуміють, хто я, звідки я. Для них усе однаково. Якщо ти розмовляєш російською, то не важливо, з якої ти країни – ти одразу рус і все, – говорить Олександр.
Більшість учасників дізналися про акцію з соцмереж. Проте були й ті, хто вирішив приєднатися, побачивши людей із плакатами.
Читайте: «Ми обов’язково виженемо це російське дрантя з України» – тероборонівці на Запорізькому напрямку
За словами Катерини Таран, такі акції відбуваються в різних містах України. Вони є актуальними через потребу свідомих українців переставати толерувати будь-що російське, зокрема мову.
Українці, котрі за українське, хочуть виходити, заявляти про себе і давати знати, що тут панує українська, – каже організаторка.
Учасники скандували: «Без мови немає нації», «Геть усе московське з України», «Досить толерувати російське», «Мова – це кордон», «Російській мові не місце у Франківську», «Мова має значення».
Деякі перехожі фотографували й знімали відео акції, а також, проходячи повз, вигукували: «Слава Україні!» і «Ми підтримуємо вас».
Авторка: Мирослава Надкернична
