Після того, як у Дніпрі злочинець у розшуку застрелив двох патрульних, в Україні заговорили про розширення прав поліцейських. З одного боку, міністр МВС Арсен Аваков наполягає на змінах у законодавстві та впровадженні такого поняття як «презумпція правоти поліцейських», тобто «спочатку підкоряйся, а потім оскаржуй», як, наприклад, у США. З іншого – купа його опонентів заявляє, що в наших реаліях це призведе лише до свавілля. Поки що на верхах точаться дискусії.
А як уже змінилося життя місцевих патрульних, про імідж «селфі-копів», травми при виконанні та скарги на перевищення повноважень – у розмові з очільником франківських патрульних Дмитром Міхальцем.
– Дмитре, як інцидент у Дніпрі вплинув на вашу роботу?
– Звісно, увага посилилася. Насамперед, самі патрульні задумалися про те, що вони прийшли сюди служити й захищати, і що ця робота є небезпечною. І що ось такі прикрі випадки рано чи пізно будуть, бо це така робота, а ще в Україні нині дуже багато зброї, нелегальної зброї… Наразі вже є вказівка, що всі патрульні заступають на зміну в бронежилетах.
– З перших днів навколо патрульних сформувався імідж таких позитивних «селфі-копів». Зараз виходить, що він спрацьовує проти них – не раз бачили ролики, коли люди хамлять патрульним і т. д.
– Уже на початках роботи ми зрозуміли, що це треба викорінювати, і ми націлювали особовий склад, аби вони до цього не звикали, що це є служба. Треба показувати людям, що патрульна поліція дійсно працює: затримання, показ гарної тактичної підготовки тощо. У випадках, коли ображають патрульного, починають хамити, ми діємо згідно з буквою закону. Затримуємо, складаємо адмінматеріали, стаття 173 – дрібне хуліганство. Якщо вже застосовують кайданки – протокол затримання. Скажу відверто, я націлюю менше входити в діалог з порушниками, як показує практика, це нічого не дає.
– Чинне законодавство дає патрульним достатньо повноважень, аби, скажемо так, заглушити непокору в зародку, чи все ж таки треба більше?
– Заглушити в зародку вони не можуть, про кожні свої дії вони мають попередити. Тобто якщо він буде застосовувати силу або спецзасіб, то має про це попередити, так само розказати про конституційні права і підстави затримання. Це їхній обов’язок і це практика всього світу. Щодо повноважень, на мою думку, десь в чомусь вони таки скуті.
– У Франківську були випадки, коли патрульних травмували при виконанні?
– Так, звісно, і це зареєстровано і передано слідчим, ті розбираються зі справами. На оперативних нарадах у мера я вже не раз наголошував, що це тягне за собою кримінальну відповідальність.
– Для прикладу…
– Не так давно затримували водія-порушника. Він почав тікати на автівці, вхопив працівника поліції, потягнув за собою. Патрульний впав, пошкодив руку – там перелом. Зараз матеріали у слідчого.
– А з іншого боку – чи були скарги на перевищення повноважень патрульними?
– Звісно, були. Кожен громадянин має право оскаржити дії працівників поліції. Скарги пишуть і в прокуратуру, і до нас, і у внутрішню безпеку, це нормальна практика. Ми об’єктивно їх розглядаємо. Тобто якщо є перевищення, його ніхто не буде приховувати. По тих випадках, що зараз є, то вони на розгляді у прокуратурі, і я не можу коментувати те, що не завершено.
– Є ще й така думка, що патрульним просто бракує кваліфікації…
– Я, як і всі, проходив підготовку на загальних засадах. Знаю, що є прогалини, але ми, керівники, даємо максимум прикладів зі свого досвіду, а також проводимо тактичне навчання, по мірі можливості. Націлюємо, що саме напарник має контролювати свого колегу, що робота мусить бути побудована на довірі один до одного. Так, я хочу більше практики для своїх людей, аби відточувати прийоми до автоматизму, аби вони не втрачали контролю і змогли зорієнтуватись у тій чи іншій ситуації. В міру наших можливостей ми це робимо. Так, хочеться допомоги, аби Рада бачила наші потреби і те, що працівники патрульної поліції дійсно працюють і що у них відверто дуже небезпечна робота.
– Презумпція правоти поліцейського, на вашу думку, що це таке?
– Якщо поліцейський каже: залишайтеся в автомобілі, то громадянин має залишитися в автомобілі. Якщо поліцейський скаже: я складаю на вас постанову чи протокол, знаходьтеся ось тут, на тротуарі, не сідайте в машину, то це законна вимога, яку громадянин має виконувати. Моя думка, що презумпція правоти поліцейського в частковому вигляді має бути. І не так важливий закон, як суспільство має поміняти своє ставлення до патрульних.
В інших країнах ставлення до поліцейських будується на довірі й розумінні їхньої роботи, і з цього громадяни цих країн отримують якісний результат. Всюди є помилки, не лише у нас, на помилках вчаться. Я скажу, що відверто задоволений своїм колективом, більшість із них не бачили й не мали стажування в старій системі. Вони прийшли чисті. Так, у нас є помилки, ми не заперечуємо, не ховаємо їх, але наразі цією чистотою ми заслужили у Франківську дуже велику довіру. У нас чудове місто, і люди такі ж, і мені дуже приємно, що вони довіряють патрульним. Так, є окремі люди, які хочуть дискредитувати нашу роботу, але це теж нормально. Це свобода слова.
– То потрібні зміни в законодавстві чи ні?
– Думаю, так. Але краще, щоб до цього процесу долучили практиків – людей, які пропрацювали патрульними. Аби це не робили лиш теоретики. Тоді це буде нормальна побудова гідного закону, гідних правил і гідної відповідальності за те чи інше порушення.
