Зустріти захід сонця, зробити ефектне селфі чи навіть влаштувати цілу фотосесію. І все це – на даху багатоповерхівки. Може вийти оригінально та незабутньо. А може закінчитися погано. Що робити, якщо побачили таких екстремалів на даху і чи є вони взагалі у Франківську?
Фото руфера Богдана
«Кілька разів бачила, як підлітки ходять по даху багатоповерхівки, фотографуються. Думаю, таких будинків у Франківську є досить, бо діти завжди шукають пригод. Дивитися на це страшно», – звернулася до редакції франківчанка Ольга.
Прізвища називати не хоче, бо поліцію не викликала і нікому із сусідів нічого не сказала.
«Репортер» знайшов франківців, які знають, як потрапити на дах, і розпитав, наскільки це просто і для чого їм це.
Фотограф Сергій Мосевич неодноразово працював на дахах багатоповерхівок. Каже, у Франківську з відкритими дахами не густо, щоб усе організувати, треба постаратися: в багатьох під’їздах встановлені домофони, а самі виходи на дах замикають.
«Відкритих дахів у місті не знаю. Практично всюди вихід на дах під замком, – говорить Мосевич. – Для фотосесій часто доводилось вилазити на дахи багатоповерхівок, там і краєвид цікавий, і ракурси несподівані трапляються. Звісно, це небезпечно, але на зйомках усі повнолітні та розуміють, що варто бути обережними».
Сергій зізнається, що кожного разу доводиться вигадувати щось нове. Каже, найбільша складність – знайти людину з ключами, яка погодиться відкрити дах на кілька годин. Але й такі трапляються.
Ще один любитель прогулянок дахами Франківська – руфер (з англ. руф – дах) Богдан прізвища свого не називає. Підтверджує, потрапити з кожним роком стає важче. Але його не зупиняють навіть замки.
«На ті дахи, куди залажу регулярно, ставлять усе потужніші навісні замки, які вже дуже важко розпилювати, – говорить хлопець. – Іноді, особливо пізно ввечері, чекати доводиться дуже довго, щоб потрапити в під’їзд. Якщо залазити до заходу сонця, то часто пенсіонери з сусідніх будинків викликають поліцію – переживають, щоб бува не стрибнув».
Каже, патрульні звично просять спуститися і роблять попередження. Богдан мріє, щоб дахи у місті стали публічними – з лавками, клумбами, деревцями чи навіть невеликими фонтанами. Для нього така ризикована розвага – це свого роду терапія.
«На даху мені простіше піднестися над міською метушнею, стати трохи ближчим до неба і зірок, самозаглибитись, – говорить руфер. – Можу просто випити кави і подивитись на вогні нічного міста. Ну і без адреналіну тут ніяк, коли в тиші під’їзду з шумом та іскрами зрізаєш якийсь новий замок».
Про дах, на який скаржиться франківчанка Оля, Богдан не знає. Але розповідає – якщо там бувають діти, то або він узагалі відкритий, або закривають його дуже погано.
У прес-службі патрульної поліції Івано-Франківська кажуть, що до них з такими викликами звертаються не часто. Та якщо є – реагують на всі.
Особливо відзначилися підлітки у листопаді минулого року. Тоді з даху дев’ятиповерхівки на вулиці Івана Павла ІІ патрульні зняли цілу компанію – чотирьох неповнолітніх. Вони пили вино, галасували, привернули увагу сусідів, які й викликали поліцію.
«Патрульні приїхали, вмовили спуститися, викликали ювенальну превенцію, – розповідає речник патрульної поліції Микола Гурак. – В першу чергу, вони наражають на небезпеку себе. А якщо ще й ламають замок – це вже пошкодження майна. Ситуації різні, буває, що затримують на горищах. Тоді шукають відповідального, викликають слідчо-оперативну групу, бо є факти, коли крадуть маршрутизатори від інтернету».
Микола Гурак каже, що коли йдеться про занедбані проблемні території і власника визначити не можна, то патрульні ще телефонують у службу оперативного реагування –1580. Втім, ще жодного разу від співвласників будинку не вимагали, аби закрили доступ до даху.
Начальник відділу кримінальної міліції у справах дітей УМВС в Івано-Франківській області Алла Бойчук розповідає, що зазвичай такі повідомлення отримують від мешканців будинків з Позитрону, вулиць Стуса та Івасюка.
Днями поліція отримала фото з дітьми на даху на вулиці Стуса. Там був відкритий доступ до горища. Але вдалося швидко знайти керівника ОСББ, і він того ж дня пішов до магазину та закрив вихід на дах.
«За півроку було зо п’ять викликів. У випадку, коли діти розпивали вино на даху, до відповідальності притягали магазин, в якому вони придбали алкоголь, і батьків – за статтею 184 КУпро АПП (невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей), справу направили до суду. В решті випадків ми проводили бесіди з батьками та дітьми, говорили про можливі наслідки. Слава Богу, що обійшлося, не було травм чи трагічних випадків».
