Голова «Спілки добровольців АТО Прикарпаття» Василь Андріїв опублікував фото розібраних котеджів недалеко від державної резиденції «Синьогора» у Старій Гуті. Там планували влаштувати реабілітацію для бійців АТО…
Руїни на галявині
На початку квітня Василь Андріїв, його заступник по спілці Тарас Кузь і голова обласної спілки учасників АТО Андрій Долик їздили в Гуту, що на Богородчанщині. Метою візиту була «розвідка» щодо сімейного відпочинку учасників АТО. Саме там розташована президентська резиденція «Синьогора». І поруч у лісі активісти побачили гарну місцину, на якій колись стояли п’ять будинків. Але три з них уже повністю розібрані, а з двох винесли вікна, двері та внутрішнє начиння — залишилися тільки каркаси.
«Свіже повітря, вражаючі гори, чиста вода і… таке нелюдське ставлення, — каже Василь Андріїв. — Чому ті будинки розібрали? Це ж ідеальне місце для реабілітації хлопців, які місяцями сидять в окопах на Донбасі!».
Підтримує свого товариша і Андрій Долик. За його словами, будинки треба відновити. Тим більше, що до них підведені газ, світло, вода. Навіть дорога асфальтована. Чиї котеджі, хто розібрав?
Янукович і «наближені»
Спершу «Репортер» спробував з’ясувати, чия то земля. У сільраді кажуть, що територія з тими будинками до села стосунку не має, найімовірніше, знаходиться в постійному користуванні Державного управління справами (ДУС).
За словами секретаря сільради Валентини Єлізарової, ці п’ять котеджів — то п’ять ділянок по 10 соток, які навіть були приватизовані. Одним із власників 10 соток землі був Віктор Янукович.
У 2015 році Богородчанський райсуд задовільнив позови прокуратури та визнав недійсними державні акти на право приватної власності на земельні ділянки в державній резиденції «Синьогора». У прес-службі прокуратури тоді повідомили, що ці землі, площею 0,5 га, приватизували Янукович і «наближені особи» на підставі підроблених рішень сільради.
«На цих ділянках, постійним користувачем яких є Державне управління справами, було незаконно збудовано дачні будинки», — повідомили на сайті Гепрокуратури. За їхніми даними, тепер землі природо-заповідного фонду повернули у власність держави.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень «Репортеру» знайшов згадані рішення. Однак встановити, хто ж ці п’ять осіб, не вдалося. Проте з документів зрозуміло, що ті люди мали підроблені рішення сільради, датовані 2000 (!) роком, про надання ділянок для будівництва дачних будинків в урочищі «Мулівець».
Відділ Держземагентства у Богородчанському районі також підтвердив, що землекористувачем в урочищі «Мулівець» є Державне управління справами, а інформація щодо будь-яких інших землекористувачів відсутня. В Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації зазначили, що «реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна в ур. «Мулівець» не проводилася». Державний акт на право постійного користування цією землею видано Державному управлінню справами у 2000 році, про що свідчить реєстрація у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею під №48.
Без власників
Секретар сільради Валентина Єлізарова каже, що в тих будиночках ніхто й не жив. За словами жінки, розбирали їх «місцеві під керівництвом чужих». Цих людей нам знайти теж не вдалося, але селяни кажуть, що розібрані котеджі вивозили вантажівки з київськими номерами.
За словами Василя Андріїва, учасники АТО мають намір звернутися до обласного прокурора. Проситимуть його встановити прізвища тих, хто розібрав дачні будинки та зобов’язати повернути вкрадене майно.
Генеральний директор державної організації «Резиденція «Синьогора» Ігор Капій говорить, що будиночків було більше — шість. За його словами, вони збудовані на початку 2000-х без жодних дозвільних документів і на чужій землі. Хто будував, Капій не каже — мовляв, не хоче переповідати чутки. Тим більше, що на посаді працює лише віднедавна.
«Чотири будинки розібрали понад рік тому, — говорить Ігор Капій. — З двох почали знімати вікна минулого року. До мене прийшла сім’я з села Пороги. Сказали, що доглядали ті хати, але вже два роки не отримують за те грошей. Власники нібито дозволили їм розібрати будинки «на зарплату» і вони хотіли від мене дозволу».
Управлінець пояснює: дозволу не дав, а відправив людей у прокуратуру. Бо ті будиночки, фактично, нічийні. «Земля — державної резиденції, будинки — без господарів. Ми не можемо охороняти те, що не наше», — каже Капій. І додає, що написав дві заяви у Богородчанське управління поліції стосовно розібрання двох котеджів.
Запитуємо про вантажівки з Києва. Гендиректор «Синьогори» знов пояснює — в урочище «Мулівець» веде дорога, яку охороняють ті, хто колись охороняв відпочинкову базу російської нафтової компанії «Юкос».
«Там є цілодобова охорона, сидить двоє людей, — говорить Ігор Капій. — Чия то охорона, я довідатись не зміг. Вантажівки були, але причини їх заїзду-виїзду я не знаю».
…Нині у планах активістів — зустрітися з головою облради Олександром Сичем і головою ОДА Олегом Гончаруком, щоб обговорити можливість реабілітації прикарпатських воїнів у відбудованих котеджах. Краще б швидше, бо з таким хазяйнуванням скоро не буде що й відбудовувати.
