З березня 2022 року Перший добровольчий хірургічний шпиталь «БРАСС», особливістю якого є стаціонарне відділення з операційною та післяопераційним відновленням і реабілітацією, надав безплатну допомогу 793 військовим. З них 471 пройшов курс лікування в умовах цілодобового стаціонару. Крім того, тут отримали безкоштовну медичну та психологічну допомогу понад 5500 цивільних.
Читайте Руслан Марцінків: Івано-Франківськ не зупиняється в підтримці ЗСУ
З початку 2024 року, коли шпиталь опинився під ризиком закриття через завершення майже всіх міжнародних програм, які надавали йому фінансування, Івано-Франківська міська громада взяла «БРАСС» під свою опіку. Нині саме громада забезпечує покриття основних витрат шпиталю.
95% пацієнтів стаціонарного відділення — військові.
Винятковість шпиталю в тому, що на його базі пацієнт може пройти увесь цикл лікування — від операції до реабілітації. Потужна команда хірургів, реабілітологів, масажистів, ерготерапевтів не лише успішно робить складні операції на кінцівках, не уникаючи найскладніших випадків, а й надає реабілітаційну допомогу після них. Таким чином сотням поранених повернули можливість повноцінно жити.
Ми робимо подовження кісток при таких патологіях, як неправильно зрощені переломи, контрактура великих суглобів [втрата рухомості суглобів], деформація післятравматична і вроджена, – розповідає медичний директор шпиталю, ортопед-травматолог Гліб Соловей. – Так само займаємося артроскопією [мініінвазивна хірургічна маніпуляція з діагностичною та лікувальною метою при захворюваннях суглобів]. Більше операцій проводиться на апараті Ілізарова. Є такі патології, при яких лише він може впоратися з цією патологією. Людина в цьому апараті може з перших днів наступати і навантажувати кінцівку. Це дуже важливо тому, що кістки не зростаються, коли немає навантаження. Словом, найчастіше ми працюємо з наслідками травм, коли необхідно провести реконструктивну операцію, подовження, усунення деформації тощо.
«БРАСС», завдяки вмілим спеціалістам і фінансовій підтримці місцевої влади, здобуває визнання в Україні. Аж настільки, що розмістив оголошення про те, що готовий брати на лікування пацієнтів, яких в інших лікарнях визнали безнадійними. І спеціалістам добровольчого шпиталю вдається робити неможливе. Підтвердженням цьому є історії бійців, яких аж тут, у «БРАССі», що називається, поставили на ноги чи відновили руки.
Боєць 419 батальйону Василь Дмитрук після важкого поранення внаслідок мінометного обстрілу під Бахмутом проходив лікування за кордоном. Але, за його словами, аж в Івано-Франківську йому нарешті змогли допомогти після восьми місяців реабілітації в Першому добровольчому хірургічному шпиталі.
Тут — як вдома. Лікарі чудові, реабілітологи чудові. Я був в Хорватії. Ну, не зрівняєш. Там взагалі не було ніяких відчуттів. А зараз відчуваю ноги, вже ногами дьоргаю, встаю вже… Те, що тут — то небо і земля. Перша мрія – стати на ноги і ходити, ходити, ходити, — з надією каже Василь Дмитрук.
Подібна до цього історія трапилася і з Сергієм Ятлуком, який ще з 2014 року захищає Україну. Він отримав поранення правої руки на Херсонському напрямку. Після тривалого лікування у різних містах він знайшов надію на одужання аж у Першому добровольчому шпиталі.
Пробув тут один курс 21 день, відчув на собі покращення на 90 % і потрапив ще раз сюди. Правою рукою я почав їсти недавно, а на цей момент я можу вже вилізти на турнік і підтягнутися, — розповідає Сергій Ятлук.
Про ще один аналогічний випадок розповів під час організованого Івано-Франківським РВ АМУ січневого престуру один із засновників шпиталю і його керівник Станіслав Онищук:
Рік тому у нас був хлопчина, якому німецькі професори робили 22 операцію! Після 21 хірургічного втручання, яке провели у Польщі, йому сказали: «Вибач, але ми не можемо впоратися, ногу тобі доведеться ампутувати. Якщо хочеш, повертайся в Україну, а в нас тільки один варіант, ми не бачимо іншого виходу». Його мама побачила наше оголошення, написала нам і надіслала його медичні документи. Операція тривала п’ять годин. Недавно він приїжджав до нас. Нога здорова. Під час того візиту сказав нам: «Завдяки вам я маю можливість бути у своєму тілі, ходити на обох своїх ногах, а не на протезі».
Шпиталь майже постійно працює в режимі перевантаження.
Хоч у його стаціонарі передбачено 14 ліжкомісць, пацієнтів завжди більше.
У нас такі великі черги й кількість звернень від командирів військових частин, бійців… Ми не маємо сили їм відмовити, тому беремо навіть більше пацієнтів, ніж передбачено, — каже Станіслав Онищук. — Нині основною потребою для нас є не обладнання. Навіть не поточна фінансова підтримка, а додаткові палати й реабілітаційна зала. Адже тоді з тією самою командою, яка в нас є нині, зможемо робити більше.
Тож у планах керівництва «БРАССу» — будівництво ще одного шпитального корпусу. Наразі розробили три варіанти архітектурних проєктів і кошторисів до них: від найменшого корпусу на 20 ліжкомісць до найбільшого — на 60 ліжкомісць і вартістю від 600 тисяч до 2,5 млн євро.
Недавно Перший добровольчий хірургічний шпиталь «БРАСС» відвідав Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків і подарував для закладу стіл і ракетки для настільного тенісу. Він вкотре наголосив на важливості таких центрів:
Ми фінансуємо заробітні плати, утримання цього закладу. Місто сьогодні максимально старається, щоб наші герої проходили реабілітацію в нашій громаді, тому що їм потрібні належні умови. Дякуємо медикам, колективу, який тут працює, а місто докладає зусиль, щоб утримувати цей заклад. Таких закладів треба тепер якнайбільше.
Загалом у медичних закладах Івано-Франківська реабілітацію торік пройшли майже 5000 військовослужбовців. Міська громада фінансово допомагає пораненим бійцям: 531 військовий отримав допомогу на загальну суму понад 28,5 млн грн і ще майже 1500 бійців — 15 млн гривень на фізичну та психологічну реабілітацію.
Мирослав Стефанців
Читайте Руслан Марцінків: Щорічно виділяємо 200 млн грн на медичні потреби
На правах реклами
