У межах Ukrainian Action Forum на Промприладі відбулась панельна дискусія «Бізнес під час бурі: нові можливості в час змін».
Модерував обговорення Юрій Филюк, засновник і CEO інноваційної платформи Promprylad. Учасниками дискусії стали Микола Кміть, голова ради директорів агрохолдингу «МУККО», Юлія Марушевська, керівниця Офісу підтримки змін у системі Міноборони, Олександр Почкун, співзасновник компанії Baker Tilly, та народна депутатка Галина Янченко, пише Репортер.
Бізнес відновлюється і шукає нові горизонти
Співзасновник та керуючий партнер компанії Baker Tilly Олександр Почкун каже, що, попри виклики війни, український бізнес демонструє адаптивність і поступове зростання:
Ми вже повернулися до обсягу продажів у валюті, який мали до повномасштабної агресії. Бізнеси не лише відновлюються, вони будують нові стратегії — з оптимізмом і прагненням до розвитку, – говорить Почкун.
За словами Олександра Почкуна, зараз ключовим завданням є створення умов для інвестування під час війни:
Нам потрібно не чекати завершення війни, а вже сьогодні формувати інструменти страхування ризиків для інвесторів. Бізнесу потрібні ресурси вже зараз — щоб купувати обладнання, будувати, масштабуватися.
ОПК як драйвер економіки
Народна депутатка, голова Парламентської спецкомісії по захисту інвесторів Галина Янченко розповідає, що в час повномасштабного вторгнення оборонно-промисловий комплекс (ОПК) став однією з точок росту. Зокрема, ОПК за три роки повномасштабного вторгнення зріс в 35 разів.
Останній рік ми фокусуємося на ОПК, бо це не лише обороноздатність, а й одна з ключових точок зростання економіки загалом. Сьогодні його потенціал — це виробництво на 35 мільярдів євро, тоді як держава може закупити лише на 6. Це фантастичне зростання потребує адекватної державної політики, – говорить Янченко.
Вона виступає за дозований експорт озброєння, яке держава не закуповує, а також за перегляд політики закупівель і жорстких штрафів, які накладаються на виробників через форс-мажори.
Сьогодні штрафи за затримку постачання можуть у тричі перевищувати річний прибуток компанії. Економіка так не працює, – каже Галина Янченко. – Тому дуже важливо повернутися обличчям до економіки і зробити кроки, щоб ОПК не тільки розвивався динамічно і допомагав нам зараз під час війни. А щоби він нас економічно витягував і після завершення війни.
За її словами нині в ОПК є близько 1500 компаній. Тож, бізнесу, який хоче заходити в цей сектор, є сенс або йти в складні технології, або йти в співінвестиції й розвивати вже існуючі команди.
До теми: Довгі рішення як відповідь на війну: панельна розмова про майбутнє України на Urban Action Forum
Інституційні зміни в оборонці «це питання виживання»
Керівниця Офісу з підтримки змін в системі Міноборони Юлія Марушевська розповідає про реформу оборонних закупівель, яка починалась з трьох людей, а нині агенція «Державний оператор тилу» охоплює понад 250 працівників. За її словами, за минулий рік вони змогли якісно витратити близько 100 млрд грн. При цьому заощадити – 17 млрд грн.
Зміни в оборонному секторі можливі лише тоді, коли бізнес, громадянське суспільство та міжнародні партнери діятимуть спільно. Сам по собі державний апарат не зміниться. Само не пофікситься, – говорить Юлія Марушевська.
Вона закликає бізнес включатися в інституційні трансформації. Бо ми не можемо далі жити в парадигмі, коли бронежилети купують волонтери. Це має робити держава — системно, ефективно, прозоро. Бізнес має тиснути на державу, щоб вона виконувала свою функцію.
Цінності як компас бізнесу
Голова ради директорів агрохолдингу «МУККО» Микола Кміть розповідає, що в умовах війни орієнтиром для підприємців мають бути не короткотермінові прибутки, а цінності.
Зараз немає навігатора. Бізнес пливе по зірках — своїх цінностях. Платити податки, підтримувати армію, заробляти, щоб не вмерти — от наші головні вектори, – каже Кміть
За його словами, бізнес або розвивається або падає. І стратегія однозначно має бути довгою. Водночас сімейні бізнеси показують найкращу динаміку в умовах нестабільності.
Малі, гнучкі компанії швидше реагують. Українці цим і геніальні, що ми можемо швидко пристосовуватися, – говорить Микола Кміть.
Оптимізм через відповідальність
На завершення панелі учасники поділились тим, що додає їм оптимізму.
Юлія Марушевська: «Ми вже в багатьох речах попереду. І попри незрілість наших інституцій — ми вже ті, хто буде вчити інших. Це виклик, але й натхнення».
Галина Янченко: «Наші інновації — це зброя. Ми змінюємо навіть європейських політиків. Нам є чим ділитися, ми вже лідери».
Олександр Почкун: «Щороку ми беремо на роботу щонайменше 100 студентів. І вони дають віру — у людей, у майбутнє».
Микола Кміть: «Оптимізму додають ті, хто повертається з фронту і каже: «Витягніть мені уламок — і я знову в стрій». Після такого ти не маєш права опускати руки».
Читайте також: Жадан у Франківську: “Щоб перемогти, нам треба багато мислячих людей”
Авторка: Ольга Суровська
