Експерти кажуть, що Ющенко та Янукович може й не «узаконили» свою співпрацю на папері. Але зусилля проти Тимошенко об’єднали. Так, у ЗМІ з’явилася інформація про підписання між Ющенком та Януковичем угоди, за якою чинний глава держави зобов’язався підтримати у другому турі виборів лідера опозиції – в обмін на обіцяну посаду прем’єра. На Банковій поспішили «відхреститися» від оприлюдненого документа, назвавши його фальшивкою. Чи поставили свої підписи Янукович та Ющенко під пактом про співпрацю під час виборчої кампанії і після виборів – на це питання відповідають політичні експерти.
Олексій Гарань: «Очевидно, що домовленості між Партією регіонів і Банковою існують. Є синхронність дій. Чи зафіксована вона на папері, чи ні – невідомо, але вона є. Основна критика від Ющенка скерована на Тимошенко і він сам не приховує, що вважає її своїм головним суперником. Думаю, що розрахунок Ющенка полягає у тому, що після виборів буде створено нову коаліцію між «Нашою Україною» та Партією регіонів. Якщо говорити про можливість призначення Ющенка прем’єром після виборів, то це утопія. Я не впевнений, що такий документ був підписаний. Але я певен, що обидві сторони активно шукають вигод від своєї взаємодії».
Олексій Голобуцький: «Є певна логіка подій, яка вказує на те, що це правда. Ющенко постійно критикує Тимошенко і не критикує Януковича. Крім того, для Януковича логічно і вигідно домовлятися з лідерами, які мають вплив на 20‑30 депутатів у парламенті. Тому для нього є сенс домовлятися із Ющенком, а не з Яценюком чи Тігіпком. Думаю, що вірогідність підписання такої угоди достатньо велика. Не треба забувати, що, крім Ющенка, цього прагне і його команда, яка має свої бізнес-інтереси і хотіла б гарантій продовження свого бізнесу після поразки Ющенка. У них є спільний ворог і є спільні інтереси, тому це виглядає логічно».
Володимир Фесенко: «Щодо самої можливості взаємодії між командами Ющенка та Януковича, то я такої співпраці не виключаю, тому що у них є спільний конкурент і ворог в особі Тимошенко. Але до інформації про укладену угоду я ставлюся критично, бо не зовсім вірю в її справжність. Апаратник третього рівня, звичайний чиновник канцелярії Президента просто не має доступу до документів подібного змісту. Насправді це дуже конфіденційна інформація, яку можуть тримати у себе лише перші особи й їх довірені особи. У Ющенка такі документи можуть мати лише ті особи, які вели переговори з «регіоналами». Це Ульянченко та Безсмертний. Крім того, видається безглуздим з боку «регіоналів» пропонувати Ющенкові посаду прем’єра, бо після виборів він матиме ще менше впливу на свою фракцію у парламенті, ніж зараз. Тому в регіоналів не буде можливості створити коаліцію за участі НУ-НС. Стосовно заяв Ющенка про те, що невдовзі Україна матиме українського прем’єра, то Ющенко взагалі багато чого говорить. Але не все треба сприймати. Він просто таким чином допікає Тимошенко і піарить себе. Ілюзію, що він може стати прем’єр-міністром, вселяють у нього члени його команди. Я не виключаю, що переговори про це можуть відбуватися між командами Януковича і Ющенка, але я не вірю в результативність такого варіанту. Його неможливо реалізувати. Хоча ілюзії у Віктора Андрійовича щодо цього є. У нього їх завжди було багато».
Тарас Березовець: «Я не можу коментувати автентичність цього документа, це мають робити правоохоронні структури. Я думаю, що там буде чим зацікавитися і Генпрокуратурі, і МВС. Все це треба перевірити. Але очевидною, такою, що всім впадає в око, є певна синхронність дій штабів Януковича та Ющенка. Вони не критикують один одного, але злагоджено і регулярно критикують Тимошенко. З цієї точки зору можна говорити про тісну співпрацю, але чи вона задокументована – це вже я не знаю. Віктор Ющенко, до речі, сам пояснив, чому він не критикує Януковича: бо він насамперед бажає вийти з Януковичем до другого туру і там вже його критикувати. Але всі (мабуть, крім самого Ющенка) розуміють, що йому не вдасться вийти до другого туру».
Володимир Цибулько: «Я не вірю в підписання такої угоди, але синхронізованість дій Януковича і Ющенка очевидна. Формування образу одного ворога, одного опонента зробило їх союзниками. Фактично наявність сильного опонента в особі Тимошенко зробила їх у суспільній думці «януковиче-ющенківським союзом» уже давно. У мене є застереження, яке я повторюю щоразу. Дивною виглядає позиція Ющенка до Тимошенко як до найбільшого ворога. Це ірраціональна і дуже схожа за своєю природою на ненависть президента РФ до Ющенка. Ну не може союзник по Майдану так поводитися стосовно Тимошенко! Я не вірю в те, що твій союзник по Майдану може бути більшим злом для тебе, ніж той, проти кого ти стояв! Це абсурд. Але така українська політика – альянси, мезальянси. Вона називається: проти кого будемо зараз дружити».
www.politdumka.kiev.ua
