Ірина Бурак Щасливий той — хто від любові вмер. І мертвий той — хто вік прожив без неї.Анаїра Кашеф, американська письменниця Для кожної жінки є своє поняття «ідеальний чоловік». Так хто ж все-таки кращий: темпераментний брюнет спортивної тілобудови, блондинистий романтик, який може читати вірші до самого ранку, чи суворий бізнесмен, який вважає, що щастя не в грошах, а в їх кількості? А як думаєте ви? З ким би погодилися прожити до «золотого весілля»?
Побутує така думка, що українських жінок цінять у цілому світі. Чи не кожен другий європеєць хоче мати за дружину українку. Є й суттєві аргументи: працьовита, розумна, красива, хороша мати і дружина. Бо за кордоном жінки часто мають інші цінності. Кар’єра, незалежність, самодостатність, і аж потім, після тридцяти — сім’я, іноді неповноцінна. А як же наші чоловіки, кому вони потрібні, крім нас? Які вони, прикарпатські мужчини?
«Менталітет наших чоловіків відрізняється від інших, навіть тих самих донеччан чи киян, — говорить психолог Марія Кіт. — Вони більш роботящі, мені здається. Добріші та рішучіші. Тобто, коли постає питання навіть того самого заробітку, то «наш» поїде будь-куди, і в той самий Донецьк чи Київ. Знаєте самі, наших там багацько».
Газета «Репортер» зробила невеличкий експеримент та звер-нулася до декількох жінок із запитанням: «Який для вас він — ідеальний чоловік?».
Марині Козій 20 років. Вона незаміжня. Але вже давно визначилася зі своїм ідеалом. «Він має бути високим, чорнявим, мускулистим. А ще у нього обов’язково має бути машина. Решта мене мало хвилює. Отакий мій ідеал». Лишається додати, що Марина блондинка, тому про високі і чисті почуття ми вирішили її не допитувати…
Лілія Семенович — вісім років у шлюбі. Свою половин-ку вважає найкращим. «Для мене ідеальний чоловік — той, який тебе любить, на якого ти можеш покластись у будь-який момент. Котрий зготує обід, коли тобі ніколи, навіть якщо його неможливо буде взяти до роту. Який вставатиме вночі до дітей, знаючи, що жінці також треба колись відпочити. Можливо я занадто дріб’язкова, але саме з таких побутових речей і складається сімейне життя».
Третьою опитаною стала пенсіонерка Божена Яців, яка вкрай хотіла висловити свою думку. Їй 65 років, вона була в шлюбі чотири рази. «Кожен із моїх чоловіків був для мене ідеальним. Якщо ж ні, то для чого таке біля хати тримати. Колись все було не так, як зараз. Сьогодні людям потрібні машини, вілли… Я шукала роботящого чоловіка. У котрого мало би все горіти в руках. Але скажу вам одну річ, що наші чоловіки — найкращі. Був у мене один кавалер свого часу — німець. Пропаща нація. Робити самі нічого не вміють, а роблять із себе панів. Цінуйте наших мужчин, так і напишіть у своїй газеті».
Олена Когут, 30 років. Називає себе шукачкою пригод. Для неї ідеальним є чи не кожний чоловік, з котрим вона знайомиться. Хоча надає перевагу іноземцям. «Мені не цікаві наші чоловіки. З ними нудно. До того ж, вони не вміють красиво залицятися».
«Наше місто потрохи стає європейським, і не тому, що у нас багато іноземців. — говорить психолог Марія Кіт. — Не кожна тепер хоче хлопця із села чи майстра на всі руки. Все це давно замінили побутові прилади та сучасна техніка. Тепер жінка прагне уваги, незалежності. Сучасним панянкам часто дорожчі шикарні ресторани, подарунки, та як не дивно, вільні стосунки, ніж вічне та чисте кохання».
Христина Орисів вийшла заміж зовсім недавно. За її словами, обранець виявився далеким від омріяного ідеалу. «З дитинства я уявляла поруч із собою високого синьоокого блондина. В реальності ж, коли зустріла Руслана, сказала собі, — ось він, це моя доля! Середнього росту, чорнявий кароокий хлопчик. Я закохалась в нього не через зовнішність. А через те, як він до мене ставився. Головне в стосунках —розуміння та повага, а ще, як ти почуваєшся біля цієї людини. Чи комфортно тобі поруч з нею. Решта, за великим рахунком, не має значення».
Світлана Ольжич, 27 років. Була заміжньою два роки. «Вийшла заміж, як кажуть, по молодості. — розповідає вона. — Тоді мені здавалося, що це мій ідеал. Але з часом оте почуття вбив побут. А ще чоловік «сів на стакан», закинув роботу. Мене почало все дратувати. Навіть його вигляд, коли він, встаючи зранку, снує по квартирі. І ми розбіглись. Тепер я не поспішаю до РАГСу. Живу для себе. А коли таки наважуся на серйозні стосунки, то оберу не нашого хлопця. Чому? У нас немає хороших чоловіків. Всі як не п’ють, то гуляють, а жінка повинна сама нести все на своїх плечах. Хоча це моя думка, і я можу помилятись».
Тож, яким має бути ідеальний чоловік? Для кожного — свій. Комусь не вистачає уваги, комусь піклування, а комусь — нової сукні чи «отих модних сережок на вечірку».
Ідеальним бути важко, скажете ви. Звісно. Але свої ідеали ми творимо самі. Тому, якщо прагнете, щоб біля вас була ідеальна половинка, то може варто почати з себе?..
