Доброго дня, редакція газети «Репортер»! Вирішила вам написати, бо мене обурило ставлення до мешканців міста у Івано-Франківському міськвиконкомі. Цього тижня я побачила, як на вул. Незалежності буквально здихає собака. Вона трусилася у конвульсіях, напевно, від якоїсь хвороби. Коли я прийшла додому, то відразу подзвонила до оперативного чергового міськвиконкому (15‑80), розповіла про це і попросила повідомити туди, де займаються собаками. Вони ж там краще знають, куди дзвонити? На це мені відповіли: «Чому ми маємо дзвонити? Телефонуйте самі, там все одно нас не слухають».
Мені продиктували телефон 6‑77‑77. Що робити – передзвонила. По тому номеру мені відповіли, що вже рік, як вони цим не займаються, а міськвиконком дає цей телефон, бо тримає в цьому підприємстві якусь машину. Порадили передзвонити за номером 50‑73‑88.
Набрала вже і цей, третій, номер телефону. Наперед запитала, куди я потрапила та хто тут начальник. Мені відповіли, що це комунальне підприємство, начальник – Тимочко. А про собаку сказали, що зараз нікому цим зайнятися, бо в них поламалася машина, і хлопці вже пішли додому (а не було ще й п’ятої години).
Шановна редакція, трохи давніше біля парку мою знайому покусали собаки. Я і сама їх боюся. А тут я стала свідком, як бездомна собака здихала від хвороби, і вирішила полегшити роботу нашим комунальним службам, повідомити їх. А мене почали «футболити». У мене таке враження, що у місті цим ніхто не займається. То може людям самим брати рушниці і полювати на вулицях на тих собак чи прибирати здохлих?
Прошу опублікувати мого листа у газеті. Може хтось у Білому домі прочитає його і там хоч щось зміниться. Нехай дадуть відповідь, чому на звернення громадян не реагують, а змушують їх самих обдзвонювати інші служби та ще й дають завідомо неправильні телефони?
Ганна Олійник, передплатник вашої газети
