Піца — здавалося б, нічого особливого, а мільйони людей у всьому світі її просто обожнюють. Піцерії стали невід’ємною частинкою багатьох міст, Івано-Франківськ не лишився осторонь. Кожна господиня хоч раз, але пекла цю страву вдома. Аби було смачніше куштувати чи готувати, ось вам кілька цікавих історій і рецептів.
Надбання людства
Піца вже давно з легкістю прижилася в усіх країнах. Втім, як багато не зробили для цього італійці, але винайшли піцу давні греки. У військових походах вони пекли круглі паляниці, на які накладали різного начиння — часник, оливки, сир — а потім усе це запікали. То була перша піца у таких собі польових умовах. Потім вона з’явилась у римлян.
Але всесвітнє визнання прийшло до піци лише після Другої світової війни. Раніше її завезли до США італійські емігранти. А от коли в Америці запалали зірки естради італійського походження — Френк Сінатра, Джері Колона та Дін Мартін — почався справжній фурор. Дін Мартін навіть присвятив піці свою знамениту пісню, де порівняв страву з місяцем.
Як не крути, а саме італійці довели піцу до досконалості. Вони розробили найрізноманітніші рецепти, створили перші піцерії, потім «розкидали» їх по світу. До речі, нині Італія має намір добитися від ЮНЕСКО проголошення піци «надбанням людства» — як римський Колізей. Щороку 25 жовтня в Італії святкують міжнародний професійний день піцайоло — так називають людей, що готують цю страву. А ще невгамовні італійці хочуть навіть випустити парфуми з запахом піци. Оце любов!
Усі доклалися
До цієї інтернаціональної страви кожен народ додає щось своє. Наприклад, в Індії люблять класти маринований імбир, фарш із баранини та соєвий сир. В Японії обожнюють піцу з вугрями та кальмарами, в Пакистані — з гострою приправою каррі. У Коста-Ріці віддають перевагу піці з кокосами, у Бразилії — із зеленим горошком. Українці тут поки що не відзначилися. Хоча є сало в шоколаді, то чого б і до піци чогось такого не зробити?
За словами Ольги Брояки, адміністратора піцерії «Тіп-Топ», великою популярністю серед іванофранківців користується піца «Форічеллі». Тут і шинка, і кукурудза, перець, помідори, гриби та оливки. Смачно й недорого. Попри піцу, клієнти замовляють і вареники, і перші страви.
До речі, в Америці піцу взагалі визнали овочем. Минулого року Конгрес США підтвердив її статус овочевого продукту, бо вона містить багато овочів.
Дієтологи радять, хоч би один раз на тиждень вживати піцу на обід або вечерю, адже вона містить третину денної норми білків, вітаміни та інші корисні речовини. Але не забувайте, що все добре в міру.
На Прикарпатті також стверджують, що піца може бути корисною та поживною їжею. Так, за словами директора піцерії «Макі & Таві» Наталії Захарової, головне їхнє гасло — здорова їжа з натуральних продуктів. «Ми зорієнтовані на сімейний відпочинок з дітьми і, звичайно, кожен хоче, аби дитина споживала тільки натуральну якісну їжу, — каже Захарова. — Принцип нашої роботи полягає в тому, що ми не готуємо страви з хімічними добавками чи посилювачами смаку — лише з натуральних продуктів. Дітям у нас подобається. І смачно, і весело, бо ще є дитячий майданчик».
Від найбагатших до найбідніших
Сьогодні налічується понад двох тисяч найменувань піци. Але класичний рецепт дуже простий: одна пачка сухих дріжджів, 1,5 склянки гарячої води, чотири склянки білого борошна, 1,5 чайної ложки солі, дві столові ложки оливкової олії, одна столова ложка цукру. Тісто вимішують вручну, ставлять у тепле місце для набухання та викладають тоненьким шаром (приблизно 5 мм) на деко та запікають. Спершу тісто запікають саме, без начинки, просто змащуючи томатним соусом. А вдруге — вже з повним начинням.
Найпопулярнішою піцою у світі вважається «Маргарита». Її створили в Неаполі у 1989 році. Свою назву страва дістала на честь дружини італійського короля Умберто І. Подружжя, перебуваючи у неапольській резиденції, зажадало спробувати чогось місцевого. От їм і приготували символічну піцу з помідорами, сиром моцарелою та базиліком. Символічну, бо ті продукти означали кольори італійського прапора — червоний, білий, зелений. Після цього «Маргарита» стала улюбленою стравою серед італійської еліти.
А ось ще одна найдавніша піца — «Маринара», ця вже не від багатіїв. Неапольські рибалки готували її, коли поверталися з плавання. Вони викладали на тісто начинку з морепродуктів, помідорів, часнику, оливок, базиліка та пахучої приправи орегано.
Є й дієтичний варіант, наприклад, «Поло». Інгредієнти прості: курка, перець, огірки, кукурудза, гриби, вершковий соус, сир. І одна порада від піцайоло — якщо хочете схуднути, то тісто краще не солити, а їсти з оливками. Їх треба висушити й посипати зверху.
«Каприччиозо» — справжній скарб для голодних: шинка, бекон, яйця, гриби, плавлений сир, цибуля і перець. Не менш калорійною є загорнута півмісяцем піца «Кальцоне» з начинкою з сиру, ковбаси або курки. До речі, історики стверджують, що перша піца була саме такої форми. «Кальцоне» можна подавати і в печеному, і в смаженому вигляді.
З піцою експериментують і зараз. Наприклад, одна англійська мережа супермаркетів планує випускати піцу, що збуджує. Начинкою для чудо-страви стануть відомі в народі афродизіаки: артишоки, спаржа, часник і цибуля.
Смачного!
