М’ячик за наркотикиНа території кінологічного центру при УМВС Івано-Франківської області працює 13 кінологів, які доглядають 30 собак різних порід: лабрадорів, спанієлів, вівчарок. До речі, у нашому кінологічному центрі, вперше в Україні, до роботи з наркотиками залучають і бійцівську породу – пітбуля.
«Є дуже багато напрямків, де залучаються собаки, – розказує начальник центру Руслан Третяк. – Є п’ять робочих собак з пошуку вибухівки, одна резервна ще їде на навчання, дві – з пошуку наркотиків та ще одна готується, розшукові, патрульно-розшукові, що ходять по місту з патрулем, та собака-антитерорист, яка йде на затримання у приміщенні».
Робочий день в центрі починається о восьмій ранку. Приходить кінолог, годує собаку та виводить гуляти. Далі сідають у машину та виїжджають за територію на слідову роботу.
«Помічники розставляють сліди, їм треба дати годину часу, аби слід настоявся (такий слід вважається ще «гарячим»), – пояснює Руслан Третяк. – Якщо пес знаходить слід п’ятихвилинної давності – це ще не слідова собака. Вона має знаходити сліди п’яти, а буває і семи годин. Цей відрізок ми щодня нарощуємо по п’ять хвилин».
Після обіду працюють з собаками, що спеціалізуються на наркотиках і вибухівці. На території центру розставлене все, де можна заховати небезпечні речовини: авто, коробки, валізи, відра. Для заохочення пошуку – м’ячик.
«Все тренування побудоване на грі, – говорить кінолог. – Собака не шукає наркотик, вона шукає м’яч. В неї асоціації – запах наркотику – запах м’яча. За те, що пес знайшов наркотик, він отримує заохочення – м’яч та короткотривалу гру».
Тренувати собак починають з піврічного віку. Через три місяці пес може навчитися шукати наркотики. А от на пошук вибухівки треба працювати довше – півроку.
«Це – складний процес, ми гасимо збудження собаки до гри, – розказує Руслан Третяк. – Пес знаходить наркотики, може подряпати коробку, розірвати чи погризти. Коли знаходить вибухівку, то не має гавкати, бо може бути звуковий детонатор. Взагалі, нюансів дуже багато. Наприклад, якщо пес сів – вибухівка зверху, якщо ліг – внизу».
До роботи з вибухівкою підбираються собаки-флегматики, до наркотиків – холерики. До речі, якщо собака холерик, то кінолог має бути флегматичним. І навпаки. Майже як у людського подружжя…
«Також ми виїжджаємо автомобілем до реальних умов, наприклад, у сільську місцевість, та імітуємо крадіжку, – продовжує Третяк. – Люди інколи й не знають, що це навчання. Тренування – це колосальна робота, де враховуються всі нюанси: набір запахів від маленького до найбільшого, слідова чистота, аби не залишити свій запах. Наприклад, коли ставимо вибухівку, то треба врахувати, що це є комплексний запах, і що переважить – запах людини чи вибухівки – ми не знаємо. Наприклад, якщо взяти Ізраїль, Ірак чи Албанію, у цих людей є така специфіка – вони в їжі використовують багато перцю. Частинки перцю залишаються на руках і він потрапляє на вибухівку, тому для роботи у цих регіонах, собак привчають і до домішок цього запаху. Для результативної роботи потрібно постійно розвиватись і вдосконалюватись обом – і собакам, і кінологам».
Косово чекало на Україну
Прикарпатські кінологи разом зі своїми вихованцями були у складі підрозділу, який перебував з миротворчою місією ООН у Косово. Серед представників різних країн наша держава здобула бренд – працездатність людей та собак. Першим поїхав Олександр Усольцев з німецькою вівчаркою Малишем, потім Любомир Дутчак з Мікою. Вони пробули там аж три місії, тобто три роки. У 2005 році зі спанієлем Руді у Косово працював і сам Руслан Третяк – шукали наркотики. Далі Володимир Струсінський із Блейком протягом двох місій займалися там пошуком вибухівки. Всі нагороджені медалями ООН.
«За всі роки не було жодного збою, щоб після нас щось знайшли, або ми щось не виявили, – згадує Руслан Третяк. – Ми там показали високий рівень, і нам довіряли більше. Коли в місцевих міліціонерів з’явились свої собаки, то все одно казали: «Зараз приїде Україна і точно скаже, чи все в порядку». Мій спанієль Руді виявив 19 кг амфетаміну, а перед від’їздом в Україну собака із Запоріжжя виявила в автобусі 4,5 кг героїну».
Європси
З накопиченим косовським досвідом наші кінологи вже другий рік готуються до «Євро-2012». До Львова із Прикарпаття мають поїхати шість собак-спеціалістів з пошуку вибухівки та три з пошуку наркотиків. Ці пси після навчання вдома проходять тести у Житомирській школі міліції та отримують сертифікат придатності до роботи. Далі приїздить спеціальна комісія із Києва та знову приймає тести. До речі, у ІваноФранківську найбільше в Україні собак з пошуку вибухівки.
Коли до Львова приїздив Папа Римський Іван-Павло ІІ, саме Руслан Третяк зі своїм псом забезпечували безпеку понтифіка – перевіряли територію від вибухівки.
До єврочемпіонату Третяк розробив спеціальну тренувальну гармату, яка дистанційно вистрілює м’ячик для собаки. В оригіналі пристрій коштує тисячу доларів, але кінолог розробив його сам, з допомогою Інтернету. Таку гармату наші зробили і для Житомирської школи, зацікавились нею і приватники. Собівартість саморобного пристрою – тисяча гривень. І продають, бо грошей не вистачає.
До речі, про них, про кошти. Більшість гавкаючих мешканців центру його працівники утримують за зароблені гроші. Купують нових собак, годують, лікують. Все необхідне спорядження – також. Один тренувальний рукав – тисяча гривень. Цуцики – від чотирьох тисяч. Вакцини теж не дешеві. З харчуванням трохи допомагають магазини, які привозять продукти з простроченим терміном придатності.
Є й проблема з кадрами. Дуже мало людей здатні працювати з собаками. Приходять, пробують, йдуть. Бо то дуже не просто.
