Днями президент підписав новий закон «Про зайнятість населення». Він набере чинності з 1 січня наступного року, але вже сьогодні він викликав купу запитань.
«На роботу потрібні жінки віком…»
Новий закон забороняє в оголошення про вакансії вписувати обмеження за віком чи статтю кандидатів, вказувати на вимоги, які б давали перевагу чи то жінкам, чи то чоловікам. Роботодавцям тепер заборонять навіть розпитувати потенційних працівників про особисте життя.
Зміна, з одного боку, революційна. Держава ніби приділила увагу фактам дискримінації за статевою ознакою. Проте, це лише дублювання іншого документа. Як розповіла «Репортеру» Наталія Вінтоняк, юрист «Івано-Франківської правничої агенції», майже аналогічна норма міститься в законі «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». «Дуже часто при прийнятті на роботу є важливими й інші характеристики особи, крім статі, – каже Вінтоняк. — Утім роботодавець все одно працевлаштує людину, яка йому потрібна. Просто буде витрачатися додатковий час на співбесіді». Цікаво, не працювала ця гендерна норма раніше — яким чином вона має запрацювати нині?
Ще одна невеличка «революція» — з наступного року кадрові агенції (в подальшому їх називатимуть виключно рекрутинговими компаніями) не зможуть брати з людей гонорари та винагороди, як це відбувається нині. Платити за їхні послуги тепер зможуть лише роботодавці.
Сумнівні компенсації
Також тепер роботодавець, який створив нові робочі місця, взяв на них працівників і поставив їм зарплату не меншу за три «мінімалки», матиме право протягом наступного року платити за кожного такого новачка лише половину внеску на державне соцстрахування. Хоч дуже сумнівно, що для такої пільги підприємці одразу побіжать ставити новоприбулим таку суттєву офіційну зарплату. Тим паче, коли на підприємстві ненароком зменшиться штат і, відповідно, фонд оплати праці, роботодавець втратить тую пільгу.
Якщо ж фірма влаштує на нове місце людину, направлену центром зайнятості, то два роки взагалі не платитиме за неї внесок на соцстрахування. От, дуже добре. Натомість, коли такого працівника звільнити до закінчення цих двох років, то доведеться повернути державі усі компенсовані внески.
Як би парадоксально це не звучало, але безробітним тепер можна стати швидше. З наступного року цей статус можна отримати вже в день написання відповідної заяви у центр зайнятості. Нині його присвоюють лише через тиждень.
Студентам на замітку
Новий закон малює привабливі перспективи для випускників. Молодий працівник, який став до роботи за своєю професією в селі та уклав трудовий договір мінімум на три роки, отримає «підйомні». Це житло та разова допомога (10 мінімальних зарплат). Якщо він пропрацює на цьому місці не менше десяти років, житло йому мають передати у власність. Щоправда, Кабмін ще має затвердити перелік професій, які підпадають під такі «бонуси».
Крім того, молодь, яка здобула дипломи з відмітками «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «спеціаліст», «бакалавр» і далі продовжує навчання, може «без задніх думок» офіційно йти на роботу стажуватися. При чому на підприємства будь-якої форми власності. Таке стажування має тривати до півроку. Запис про нього роботодавець повинен внести до трудової книжки.
У службах зайнятості на цей закон покладають великі надії. «Новий закон про зайнятість розробляли вже давно, — розповів «Репортеру» начальник обласного центру зайнятості Григорій Горбаль. — Як на мене, важливим у ньому є увага до навчання. Людям після 45 років дають шанс змінити спеціальність і підвищити кваліфікацію. Соціальний захист не в тому, щоби просто платити людям гроші, а в тому, щоб допомогти їм у навчанні та працевлаштуванні».
Щоправда, за словами Горбаля, до того, як новий закон набере чинності, влада має прийняти ще цілу низку додаткових документів, щоб він працював.
А від себе хочеться додати: в Україні вже прийнято різноманітних законів, часто-густо обкладених купою підзаконних актів. І як вони працюють? Та в будь-якому разі з 1 січня дію нового документа майже кожен із нас має відчути на собі.
Comments are closed.