Щороку до Дня молоді в Івано-Франківську нагороджують молодіжні організації, дякують їм за ініціативність, активність, лідерство та просто добру роботу. Проте, на око виглядає, що про їхню діяльність знають лише самі молодіжки та чиновники, робота яких стосується цього напрямку.
Активна молодь
Щоб отримати нагороду, молодіжкам багато не треба. Потрібно просто ходити на збори у міськвиконком чи ОДА та задекларувати проведення однієї-двох акцій на рік. Тому усе це нагородження виглядає дещо бутафорним. Може, саме тому заступник начальника управління сім’ї, молоді та гендерної політики МВК Ростислав Микитюк цьогоріч не планував відзначення міських молодіжок. Але у справу втрутився міський голова Віктор Анушкевичус. Він практично примусив Микитюка нагородити молодіжні організації. Тож завдяки меру 13 представників молодіжок отримали грамоти та гроші.
Облдержадміністрація також відзначила активну молодь. При цьому зробила це на серйознішому рівні. Вони зібрали засідання, присвячене Дню молоді, і назапрошували цілий зал представників молодіжних організацій і чиновників. У президії сиділи начальник обласного управління у справах сім’ї та молоді Ростислав Заремба та заступник голови ОДА з гуманітарних питань Роман Іваницький.
Нагород область не пошкодувала. Спершу нагородили 20 представників сільських і районних організацій грамотами та грошима від губернатора й голови облради. Далі – 15 молодих лідерів Прикарпаття та 22 кращих молодих активістів області – від управління сім’ї та молоді. Теж, практично усі з районів.
Цифри та жахи
Ростислав Заремба у доповіді порівняв дотації для селян з фінансуванням молодіжних організацій. Мовляв, селянин за те, що утримує худобу, одержує 300 чи 500 грн. (тут хочеться зауважити, що мав би отримувати, але не отримує – Ред.), а якщо порахувати усі кошти, які вкладаються в роботу з молоддю, то це буде тільки 50‑60 грн. на людину. «Та копійка, яка не вкладена в молоду сім’ю, потім повертається гривнею, яку треба вкласти в субсидії, дотації або допомоги малозабезпеченим, – наголосив Заремба. І додав. – Буде витрачено більше і неефективно».
Ще Ростислав Заремба згадав про поширення ВІЛ / СНІДу та кількість абортів. Тут Роман Іваницький його перебив. «У залі почався шум, – сказав він. – Це обговорення того, що ви розказуєте стільки жахів. Тут сидять люди, які займаються цим питанням, вони що – перший раз прийшли це послухати?». Заремба навів ще один статистичний жах (про те, що чотири із десяти нині вісімнадцятилітніх юнаків не мають шансів дожити до 60‑ліття) та закінчив свою доповідь.
Після цього Іваницький узяв слово. «За цифрами криється дуже багато брехні, – сказав заступник голови ОДА. – Мовляв, провели стільки‑то заходів, стільки‑то розмов і т. д., і цим усе закінчується». Заремба заперечливо хитав головою. Мовляв, не згідний. Але Іваницький чи то не бачив, чи то це на нього не діяло, продовжував. «Можна встати і відзвітувати про те, скільки ми зробили заходів, але не бачити того, що робиться навколо, – зауважив він. – На це облдержадміністрація має свій погляд. Тому скоро буде моніторитися, що потрібно, а що ні». Так, заступник губернатора запевнив усіх, що ОДА не проти проведення заходів. Проте, важливо, щоб вони не були банальними паличками у звітах.
Відомі у вузьких колах
І щось у цьому таки є. Адже нині в області є понад 90 молодіжних громадських організацій. Проте, за словами Ростислава Заремби, активно працюють – не більше 15. (Дивно, бо до нагородження було представлено значно більше людей).
Отже, усі молодіжки подають свої проекти на конкурс. В області діє експертна рада, яка визначає, який проект є найбільш соціально значущим. Рада виділяє певну суму на реалізацію частини проекту. Найбільше щастить «Пласту». Вони мають серйозне лобі в облраді, тож їхнє фінансування не залежить від експертної ради і прописане окремим рядком у бюджеті. Решта організацій мусить себе відстоювати. Так, минулого року фінансувалося 16 проектів, а у 2010 – лише 13. Усі вони ділять між собою до 100 тис. грн.
Місто теж фінансує проекти молодіжок. Проте, тут грошей значно менше. За словами Ростислава Микитюка, цього року вони заклали під цю статтю тільки 36 тис. грн. І тут теж є комісія, яка визначає, кому і скільки дати. У комісію входять навіть члени молодіжних організацій, зокрема, тих, які давно не подають своїх проектів.
Хто ж працює? Наприклад, «Осмомисли» вже кілька років поспіль втілюють у життя проект «Схід і Захід разом: Різдво в Карпатах»». Вони запрошують молодь зі сходу України та самі їздять туди гостювати, розвіюють міфи про те, що на Прикарпатті живуть голодні бандерівці в куфайках, а в Донецьку – голодні шахтарі з російськими прапорами. «Осмомисли» відомі лише у вузьких колах, проте їх вважають активними та працьовитими.
Ще є багато інших: «Освічена країна», «СУМ в Україні», «Адреналіновий стиль», Спортивний клуб «Еней» тощо. Про їхні проекти також знають тільки зацікавлені. До речі, іноді про кількість громадських організацій згадують наші політики. Це робиться тоді, коли треба підписатися під якимось листом-агіткою. Усі молодіжки скаржаться на відсутність коштів і приміщення, однак винагороджують їх лише грамотами, статуетками та преміями. Раз на рік – 100 грн.
Ще є «Молодіжна адміністрація» та «Молодіжний виконком». Їм працюється значно легше, ніж іншим. Адже, попри деякі корисні речі, вони ще піарять владу та, відповідно, влаштовують за її кошт своє дозвілля.
Слід згадати і про припартійні громадські організації, але то окрема тема. Бо їхня діяльність фінансується донорами-партіями, а за це вони віддають партіям тим же піаром. Схоже, що наші чиновники згідні з «окремістю» теми, бо юних партійців цьогоріч майже не нагороджували.
Закінчити хочеться словами Ростислава Заремби: «Я зустрічав архівні записи Давнього Риму, де один із сенаторів дуже жалівся на їхню молодь. Це було ще до Різдва Христового. Так воно переходить із покоління в покоління – кожен вважає, що молодь не така, що ми були інші, кращі, ініціативніші, працьовитіші. Але проходить час, приходить нове покоління, і все це повторюється».
Comments are closed.