Розкішний одяг, скажені ціни, іронію, критику, захоплення, голодних моделей, метушливих організаторів, сміливість, зухвальство і – дуже непоганий рівень. Усе це «Репортер» побачив на першому тижні моди «prеt-a-porte» в Івано-Франківську.
Наші китайців не бояться
У кінці XIX на початку XX століть, як лише почали організовувати покази мод у Франції, то «незаявленим» кравцям забороняли їх відвідувати. Аби нічого не передерли. А вираховували їх просто — за середнім пальцем, тобто мозолем від наперстка. На вході був такий собі «палець-контроль».
Є щось подібне й нині. Так, керівництво відомого у світі торгового дому «Луї Віттон» забороняє відвідувати свої покази китайським модельєрам. Мовляв, вони ледве встигають показати моделі, а азіати вже випускають їх у маси.
У Франківську ніхто не від кого не ховався. Протягом трьох днів, з 23 по 25 листопада, у готелі «Надія», у величезному світлому залі, дефілювали зо три десятки моделей — в ексклюзивному одязі більше 20 дизайнерів із різних куточків України. Кожен день «Frankivsk fashion week days» був поділений на дві частини: конкурс робіт молодих дизайнерів і показ професіоналів (у гостьовому форматі). Молодь оцінювало суворе журі. Приз запропонували дуже серйозний — переможець отримував готовий «під ключ» власний бутік у Івано-Франківську.
Вартість імені
Покази тривали більше п’яти годин, тому було вдосталь часу на те, аби добре роздивитись, оцінити, порівняти, покритикувати. Після кожних трьох показів молодих дизайнерів робили півгодинні перерви на каву. Тут теж було цікаво — спостерігати та послухати розмови прикарпатського «гламуру».
«У Івано-Франківську всі якось тримають себе у рамках, скромно, стильно, — ділиться спостереженнями модниця Оксана Шинкарук. — От у Львові на тижні моди, то там виглядало, що ніхто не знав, що на себе начепити, аби вирізнитися. А тут інакше. Можливо, через те, що Франківськ до такого ще не звик. Хоча багато хто може дозволити собі шопінг у Європі».
У холі готелю були спеціальні шоу-руми, де можна було помацати, приміряти та прикупити дизайнерський одяг. Ціни залежали від статусу імені дизайнера. «Якщо там справді натуральний шовк, то 700 грн. — можна віддати», — двоє дівчат обговорюють колекцію вечірніх суконь від молодої дизайнерки з Полтави Аліни Васєйкіної.
Інші юні модниці хвацько перебирають вішаки з одягом та шукають речі від киянина Володимира Подоляна. Його вже знають, відповідно й ціна — інша. Наприклад, легка накидка — 1900 грн., сукенка — 3900.
Знайома модель каже, що до показу чи не всі вони спеціально скидали вагу, худли. По секрету говорить, що іноді деякі дизайнери спеціально вибирають не дуже красивих моделей, аби сконцентрувати увагу саме на одязі. Але франківські дівчата отримали вищий бал від усіх. За словами дизайнерів, таких і в столиці небагато.
По три шуби
За ці три дні побачили дуже багато. Спробуємо розповісти про найцікавіше, на нашу думку.
Своєю ідеєю та цілісністю колекції вразила франківчанка Олена Іванова, яка зараз працює у Києві. Концепція її колекції — це перші поселенці в Америці з Європи. Було там трошки драматизму, пуританства, суворі білі комірці, чорно-білі кольори, мережива, а також трохи провокативні прозорі сукні.
Драйвовим і динамічним став вихід моделей в одязі рок-н-рольного стилю від франківської дизайнерки Марти Островської. Дівчину на колекцію надихнув фільм «Плаксій» із Джоні Депом у головній ролі. Щоправда, мабуть, далеко не кожна наважиться вийти на вулицю в такому одязі, хіба, на якусь тематичну вечірку.
«Смачною» була колекція київського модного дому «Rito», який уже 19 років працює з трикотажем. Кажуть, мода на нього не минає. Трикотажний светрик з вишивкою — 700 грн.
Олександр Шкарупський зі Львова зацікавив чоловічою колекцією з дорогим та ексклюзивним хутром і вишиваними ширінками. А також — «ґрунтовними» цінами. От, пальто зі шкіри пантери — 27 тис. грн. Прикарпатська «княгиня хутра» та член суворого журі Марія Волосовська була дещо ошелешена такою сумою й лише побажала: «Дай Бог, аби ви його продали». Також дала кілька порад, бо, за її словами, технологія пошиття у Шкарупського — слабенька.
Свою колекцію хутра представила й сама Волосовська. Як завжди — просто та елегантно. Під час цього дефіле, поруч із «Репортером» сиділи дві жіночки, які вголос перерахували, скільки в них шуб від Марії Волосовської. Кожна нарахувала по три…
Цікавою була колекція прикарпатського тандему Олександра та Наталі Урсуляк із Богородчан. У своїх роботах дизайнери використали багато вишиваних елементів. Потішив дитячий «театр» від львів’янки Ксенії Марченко. Тут дефілювали маленькі феї у легких спортивних штанцях, пишних спідничках і футболках із зображеннями лісових звірів. На грудях — тварини (тушканчик, заєць, їжак), а на спині — карта територій, де ці звірі живуть. Одна футболка — 170 грн.
Європейський рівень продемонструвала івано-франківська дизайнерка Ірина Харченко. Вона представила колекцію на тему солодких і гламурних 1960-х. За словами Харченко, у стилі шестидесятих в неї було все — до деталей, навіть білизна та панчохи. Саме так нині роблять у світі. Судді навіть назвали її франківською Коко Шанель…
А переможцем «Frankivsk fashion week days» став таки Олександр Шкарупський. Саме він отримав право на відкриття власного бутіка.
Отже, перший показ «pret-a-porte» у Франківську таки вдався. Можливо, деяким прикарпатцям він дав можливість розширити свій кругозір, розвіяти стереотипи. Головне — стиль. Він модний завжди.
Comments are closed.