Панорама з Ейфелевої вежі. Три поверхи та близько 300 метрів висоти
Номер у чотиризірковому готелі на бульварі Сен-Жермен коштує десь 400 євро на двох. Якщо бронювати через інтернет, то вже в аеропорту вас зловить усміхнений дядечко із табличкою та довезе до готелю. Звісно, на околицях дешевше, може бути і 100 євро. Крім того, є хостели – 20 євро за ніч: тісно, не надто охайно, зате дешево.
Із доларами там проблемно. Без комісії їх обмінює лише один банк – державний «Banque de France». Приватні кантори беруть 15 % комісійних, хоча ніде цього не вказують.
Про тутешні дороги поганого не скажеш. Мінус – страшні затори. Якщо забув пристібнути пояс безпеки, то є шанс віддати 90 євро (пасажир платить за себе). Припаркувався неправильно – шукай авто на штраф-майданчику. Ровери просто крадуть. Найзручнішим є метро. Парижани переважно купують картку «Навіго» за 100 євро на місяць – на все, що їздить, крім таксі. А таксі впізнаєте за білим знаком на даху Taxi Parisien. Коштує воно, як у Франківську, тільки в євро…
Фонтани у сквері перед Ейфелевою вежею
Нотр-Дам, Лувр, набережна Сени, мости – усе це ви й так не проминете. Варто побачити і Собор святого Володимира Великого – український катедральний храм на Сен-Жермен, тут багато українців. Біля церкви стоїть пам’ятник Тарасові Шевченку.
Крім Ейфелевої вежі, місто добре видно зі 130-метрового пагорба Монмартр, своєрідного мистецького осередку Парижа. На Монмартрі збираються художники, танцюристи, акробати, музиканти, можна побачити цілі вуличні вистави.
Є там і Стіна кохання, де на 311 мовах написано «Я тебе кохаю».
Вуличний театр на Монмартрі
На відміну від романтичного Монмартру площа Пігаль – квартал червоних ліхтарів – просто шокує. Аби потрапити до знаменитого кабаре Мулен Руж, доведеться йти площею, де на кожному кроці борделі та секс-шопи. Хоч неподалік у музеї Espace Dalí є роботи Сальвадора Далі, культури й мистецтва на вулиці не відчуєш. До дівчат там просто чіпляються із найрізноманітнішими «пропозиціями».
Ринок біля Нотр-Даму
Сувеніри зручно купувати на станції метро «Трокадеро», це біля Ейфелевої вежі. Виходите з метро та бачите багато різнокольорових продавців сувенірів, які просто ходять і пропонують усе підряд. Можна поторгуватись. Стандартно – брелок або магнітик з Ейфелем чи Тріумфальною аркою. Але на сувеніри французького виробництва не сподівайтеся, майже все китайське.
Обов’язково придбайте парфуми. Тільки не в переходах. Там, звісно, теж є «діори» та «шанелі», але саморобні. Бутіки із модним одягом і косметикою є на кожному кроці. Найзнаменитіші парфуми у недешевому – приблизно 100 євро за 100 мл. До речі, наприкінці кожної пори року в Парижі цілий місяць є «сольди» – знижки, тоді фірмові речі можна придбати за півціни, а то й дешевше.
Біля Собору – річка Сена.
Французи часто купують яхти та мешкають прямо на кораблях. У місті є
цілі райони, де люди живуть, пришвартувавшись до берегів Парижа.
На додаток – корисні слова, які треба знати. Bonjour – Привіт, Bonsoir – Добрий вечір, Ça va – Як справи? (це французький відповідник англійському How are You, зазвичай відповідають аналогічно – Ça va), Au revoir – До побачення, Pardon – Вибачте, перепрошую, Merci – Дякую, S’il vous plait – Будь ласка, Menu, veuillez – Меню, будь ласка, Salut – Бувай.
Салют, Парижу!
Від редакції
Цим матеріалом «Репортер» починає нову рубрику «Читацький путівник». Про свої відчуття від якогось міста сюди може написати кожен читач нашої газети. Можливо, через кілька років ми зробимо з цього цілий збірник-путівник. Перед подачею матеріалів обов’язково прочитайте умови на сайті report.if.ua
Умови подачі матеріалів до рубрики «Читацький путівник»
Матеріали до цієї рубрики може подавати будь-хто, незважаючи на фах. Головне — ви пишете про одне місто, в якому вже побували самі. Але й це ще не гарантія, що все буде опубліковано. Бо перша умова — таки треба змогти написати цікаво, просто, лаконічно, грамотно. Рукописні варіанти не приймаються.
Обсяг тексту — до 6 тис. знаків з пробілами. Фото — обов’язково, краще декілька, щоб був вибір для друкованої версії. Решту найцікавіших ілюстрацій поставимо на сайті.
Як писати? Уявіть собі, що десь на каві друг (кум, подружка, колега) запитує вас: «І як тобі? Що там цікавого, що сподобалось, не сподобалось?». І ви відповідаєте — правдиво, не банально й тільки те, що знаєте точно.
В ідеалі тексти з «Читацького путівника» мають відповідати приблизно на таку анкету:
1. У яку пору року краще їхати в це місто та чому?
2. Що здивувало найбільше?
3. Чим відрізняються тамтешні люди?
4. Що варто побачити (пам’ятки, музеї і т.д.), а куди краще не ходити й чому?
5. Де міняти валюту?
6. Дороги (якість, розмітка, світлофори, затори і т.д.)
7. Де відчути місто (вулиця, річка, певний об’єкт тощо)
8. Вартість проживання (тризірковий готель, хостел і т.д.)
9. Кухня: кафе-ресторани, меню, страви, ціни, смаки…
10. На що варто витратити 50-100 доларів (євро)?
11. Що придбати собі або у подарунок близьким?
12. Корисні слова, які треба знати.
Звісно, ви не мусите ретельно відповідати на всі запитання, як на іспиті. Крім того, якщо вас особливо вразило щось, чого немає в анкеті, — треба писати. І бажано робити це невимушено, а головне — цікаво.
Матеріали надсилайте на скриньку gazeta@report.if.ua з темою листа «Читацький путівник». За все, що буде опубліковано, редакція платить гонорар — 20 грн. за кожну тисячу знаків і від 20 грн. за кожне опубліковане в газеті фото.
У будь-якому разі жодне звернення не залишиться без відповіді.
До зв’язку.
З повагою,
Андрій Філіппський, редактор газети «Репортер»
