І це можливо. Щоправда, не в буквальному сенсі. Але жити у кольоровому та затишному будинку – цілком. А ми спробуємо трохи допомогти розібратися з тим, що вибрати, аби ті кольори були яскравими, безпечними та довговічними.
Фарбуємо ззовні
Отже, перш ніж поїхати за матеріалами та приступити до роботи, треба, як не банально це звучить, ретельно виміряти поверхні. При цьому важливо врахувати, які саме поверхні ви плануєте обробляти – мінеральні, дерев’яні чи металеві – бо для кожної є спеціальні фарби. І лише після цього йдемо до крамниць.
 |
Вибираємо фарбу для фасаду будинку та зовнішніх робіт. Врахуйте, що тут є подвійна функція. По-перше, декор, по-друге – захист від опадів, ультрафіолетових променів і бактерій. До речі, є ще й третя – «орієнтирна». Погодьтеся, що гарний яскравий будинок буде видно здалеку.
Вибір нині – величезний.
Акрилові. Такою фарбою сміливо можна покривати деревину – будинки, паркани, лавки. Плівка, яка утворюється після висихання акрилової фарби, добре захищатиме їх від негоди. За розчинник тут працює вода. Проте, коли фарба висихає, вона стає стійкою до води, й волога вже не може її розчинити. Для зовнішнього застосування акрил добрий ще й тим, що витримує низькі температури. Термін служби – близько чотирьох років, потім треба оновити.
Емалі підійдуть, якщо хочете зекономити. Ця фарба непогана як для зовнішніх, так і для внутрішніх робіт. Сохне швидко, лягає тонким шаром, утворює якісне покриття. Високі водовідштовхувальні властивості мають алкідні емалі класу «Екстра».
Силікатні. Мають у складі вапно, тому застосовуються для поновлення стін, покритих вапняною штукатуркою. Такі фарби практично не утворюють плівки на поверхні фасаду, найменш стійкі до впливів навколишнього середовища.
 |
Краса всередині
Клопотів – не менше. Знову ж таки все порахувати, купити, повиносити з хати зайве, виселити рідних… Зате кінцевий результат буде того вартий.
Водоемульсійні, вододисперсні фарби. Їх найчастіше використовують для фарбування стель і стін. Вони не мають запаху, швидко сохнуть і дозволяють стінам дихати. Щоправда, водоемульсійна фарба лягає не на всі поверхні. Наприклад, якщо стеля побілена крейдою, то її спершу доведеться помити та зашпаклювати, і лише після того наносити водоемульсійку. А от вже після неї на поверхню можна накладати практично будь-яку іншу фарбу.
Водоемульсійним не потрібен розчинник, їх можна розбавити звичайною водою. Вододисперсні мають один недолік – поверхня швидше забруднюється.
Для «мокрої зони» – ванни та кухні – підійде латексна водоемульсійна. Вона має водовідштовхувальні властивості, добре миється. Також її можна застосовувати при фарбуванні шпалер. Від плям цвілі допоможе фарба з альгіцидами та фунгіцидами, які не дадуть грибкові розвиватися далі.
Спеціальні інтер’єрні. Ці також користуються великою популярністю. Задоволення не з дешевих, але такі фарби наносяться практично на всі поверхні, відрізняються стійкістю до миття, світлостійкістю, довговічністю та легкістю в нанесенні. Також вони безпечні, мають екологічну сертифікацію.
Якщо хочете зекономити, тоді у пригоді стануть старі-добрі масляні фарби. Щоправда, їх уже вважають застарілими. Втім, якщо вибрали цю фарбу, то не забувайте – аби покрита поверхня зберігалась якомога довше, її треба висушувати при високій температурі. У пригоді стануть усі обігрівачі. Велика перевага масляних фарб у тому, що вони мають більш-менш «лояльний» запах, на відміну від інших. Тому фарбувати «маслом» можна навіть тоді, коли в хаті є діти та люди, які страждають на алергію. Термін служби – 2-3 роки.
Лакові аргументи
На підлогу зараз найчастіше стелять або ламінат, або (якщо є гроші та хочеться зробити все «на віки») – паркет. А щоб паркет протримався кілька десятків років, треба вибрати правильний лак.
Найменш міцними вважаються лаки на водній основі. Натомість, вони дешевші, не горючі й не мають різко вираженого запаху.
Міцніші лаки – на основі алкіду. Вони глибоко проникають у деревину та легко наносяться. Найкраще лакувати ними у приміщеннях, де бувають перепади температури та вологості, наприклад, якщо паркет лежить на нагрівальній стяжці. До недоліків таких лаків можна віднести сильний запах. Крім того, вони не люблять швидкої сушки при високій температурі, а при надмірному нанесенні утворюють зморшкувату поверхню.
Поліуретановими лаками покривають підлоги, що піддаються великим навантаженням. Їх також можна наносити на меблі, сходи, двері. Єдиний недолік – не люблять підвищеної вологості – тоді лакове покриття почне пузиритися.
Наче все. Кольорову гаму кожен все одно обирає сам, бо на смак – товариш не всяк.
