Щойно надворі потепліло, прикарпатські «ґазди» взялися наводити лад із сухою травою і листям. Методика проста й давно відома – підпалити. Ґаздівською її не назвеш – уже цієї весни умудрилися зробити пожежі на трьох дачних кооперативах і спалити 30 гектарів гори.
Так спалили місто
«Уже цього року у нас зареєстровано 103 випадки пожеж сухої трави та сміття на відкритій території, – каже Ігор Оксентюк, перший заступник начальника обласного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС). – Загалом це приблизно 40 га. Основна причина загорань – необережне поводження з вогнем. Найбільше таких випадків було на території Івано-Франківської міськради – 21, у Долинському районі та Болехівській міськраді – 17, у Надвірнянському – 11, у Тисменицькому – 10».
За словами Оксентюка, за весь минулий рік таких пожеж було 576, орієнтовна сума збитків – 3 млн. 300 тис. грн. «Цієї весни пожеж менше, – говорить він. – Не дозволили погодні умови, бо ще у березні в нас лежали сніги».
Та попри несприятливу погоду, вже цьогоріч маємо значущі випадки. Так, 17 квітня у калуському дачному масиві через суху траву згоріла покрівля дачі. Того ж дня у Загвізді Тисменицького району згоріли дві дачні споруди, де люди зберігали городній інвентар. Наступного дня – дачний вагончик у Микитинцях. А за два дні до того масштабна пожежа сталася у Бовшеві Галицького району. Згоріли десь 30 га на Касовій горі. По факту цієї пожежі навіть порушили кримінальну справу.
Ситуацію з палінням трави навіть розглядали на колегії ОДА. «Зробити все можливе, аби народ не палив, і штрафувати за кожен «спечений» первоцвіт», – основний меседж тої колегії від голови ОДА Михайла Вишиванюка до пожежників, екологів, лісників.
Як каже Ігор Оксентюк, з 17 по 25 квітня на Прикарпатті було вісім рейдових перевірок. За їх результатами до адмінвідповідальності притягнули чотирьох людей, а ще склали 27 актів по факту неконтрольованого спалювання рослинності та сухої стерні.
Звісно, підпалюючи суху траву, ніхто не планує, що разом з нею згорить і чиєсь майно. Але люди дуже часто не враховують простих факторів, при яких вогонь може вийти з?під контролю, кажуть у ДСНС.
«У 1868 році згоріло півміста, – нагадує Оксентюк. – А пожежа звідки почалася? З вулиці Липової, тепер Шевченка. Там варили повидло. Що люди не врахували – погодні умови: вітер, сухе повітря, будинки поруч… І з того часу нічого не змінилося».
Штраф у поміч
До слова, штрафи за спалювання сухої трави таки чималі. Як каже Ігор Яківчук, перший заступник начальника державної екологічної інспекції в області, в адміністративному кодексі є стаття 77 пункт 1, яка за спалювання сухої рослинності передбачає штраф від 170 до 340 грн. для громадян, і 289-1700 – для посадових осіб. В тому ж таки кодексі є стаття 82. Ця передбачає покарання за спалення побутових відходів – від 340 до 1360 грн. для громадян, а для посадових осіб і приватних підприємців – 850-1700 грн. Плюс нараховують збитки. Наприклад, за дуже попередніми підрахунками підпал у Бовшеві обійдеться комусь у 70 тис. грн.
«Цього року пожеж менше, – підтверджує Яківчук. – Нам помогла пізня весна. А ще до людей почало потроху доходити, яку шкоду вони роблять перш за все собі. От уявіть, спалюємо сухе листя, яке за цілий літньо-осінній період набрало у себе газів, нечистот… Та це Чорнобиль, це діоксин, який моментально діє на легені. Не говорячи про те, що відбувається, коли спалюємо пет-пляшку».
Коли палять траву, то гине не лише трава, гине вся мікрофлора, яка є ґрунтоутворюючою, всі комашки… Якщо ж господарів ці аргументи не переконують і вони й досі вірять, що після пожежі трава буде кращою, то їм варто запам’ятати раз і назавжди – на тому місці з’явиться зовсім інший рослинний світ, значно збіднілий. І доброї трави для худоби вже не буде, каже Ігор Яківчук.
До того ж, можуть вигоріти і червонокнижні рослини. А за кожну таку законодавством передбачено свій штраф. А визначити, чи були на попелищі первоцвіти, – цілком реально…
Тож хай краще та трава лишається на своєму місці, запевняють в екоінспекції, вона собі перегниє і стане добривом. А листя, бадилля? Чому не повернутися до старої доброї практики з компостними ямами – перегнило воно собі там і маємо природні добрива, не засмічуємо город хімікатами.
Шашличний тиждень
Попереду нас чекають доволі тривалі вихідні – з 1 по 6 травня та з 9-го по 12-те. За цей час люди встигнуть і Великдень відсвяткувати, і на городах попрацювати, і на шашлики сходити. А де шашлики, там і пожежі. У ДСНС області кажуть, що в цей період в рекреаційних зонах їх традиційно більше. Тож на ці дні караули пожежних підрозділів будуть посилені, рейди і далі триватимуть.
Ігор Оксентюк нагадує, що розводити багаття під шашлики можна лише у спеціально відведених місцях. Якщо ж уже вирішили вивести сім’ю на дику полянку, то переконайтеся, що поблизу вогнища немає сухої трави, дерев, листя. З лісу можете дозволити собі піти лишень тоді, коли переконаєтеся, що багаття повністю погашене.
«Якщо бачите вогонь, який вийшов з-під контролю, – додає він, — то найперше треба повідомити нашу службу, і не тільки нас, але й голову сільської ради, і сусідів, і лісників. Так, аби в найкоротший час зібралося максимум людей, які можуть впоратися зі стихією. А повірте мені, вогонь – це справді стихія. Є випадки, що й люди гинуть, і гектари лісів згорають».
Comments are closed.