Її вважають однією з найпідступніших очних хвороб, бо розвивається без симптомів, а результатом може бути втрата зору.
Про причини та наслідки глаукоми і про те, як зберегти можливість бачити світ, у розмові з головним позаштатним офтальмологом департаменту охорони здоров’я ОДА Ігорем Вітовським.
— Пане Ігорю, поясніть, що ж таке глаукома?
— Глаукома — хронічне захворювання очей, при якому підвищується внутрішньоочний тиск (ВОТ), уражається зоровий нерв, знижується зір, аж до сліпоти.
— Вона поширена?
— На глаукому страждає 2-3% населення планети, незалежно від статі, раси й національності. Сьогодні кількість хворих у світі — близько 70 млн. осіб, 8 млн. з яких вже втратили зір. Але вважається, що 70 млн. — лише половина хворих, це ті люди, яким відомо про своє захворювання. Як мінімум ще стільки ж пацієнтів не знають, що вони хворі, та продовжують повільно й непомітно втрачати зір.
— А в нас яка ситуація?
— В Україні цією хворобою вражено 170 тисяч людей. На Прикарпатті на диспансерному обліку перебувають 4068 хворих. Щороку ми виявляємо понад 400 хворих глаукомою.
— А що є причиною цієї хвороби?
— Досі невідомо. Однак доведено, що підвищення внутрішньоочного тиску є основним чинником ризику прогресування та втрати зору. ВОТ може підвищуватися з двох основних причин: надмірне утворення внутрішньоочної рідини та порушення відтоку внутрішньоочної рідини через дренажну систему ока внаслідок її зміни.
— Який ВОТ у здорової людини?
— Ці показники індивідуальні. Але в середньому коливаються в межах 16-26 мм. рт. ст. при вимірювання тонометром Маклакова («грузиком»).
— Що робиться з оком при глаукомі?
— При порушенні відтоку внутрішньоочна рідина накопичується в оці, підвищується ВОТ. Високий тиск призводить до порушення кровопостачання зорового нерва, а перебуваючи в такому стані тривалий час, зоровий нерв атрофується, зір погіршується. Загибель нервових волокон призводить до звуження поля зору. У стадії, що зайшла далеко, залишається «трубчастий зір» — хворий бачить наче крізь вузьку трубку.
— Кажете, причини невідомі, а чи є люди, яким треба найбільше остерігатися?
— Є ряд факторів, що підвищують ймовірність розвитку глаукоми: вік більше 40 років — чим старша людина, тим вищий ризик; якщо глаукома була у найближчих родичів; захворювання серцево-судинної системи: артеріальна гіпер- і гіпотонія, вегето-судинна дистонія, мігрень і т. д.; короткозорість; тривале застосування стероїдів.
— Хвороба виліковна?
— На сьогоднішній день — це невиліковне захворювання. Сліпота, породжена глаукомою, має незворотний характер. Це пов’язано з тим, що гине зоровий нерв і нервові клітини сітківки. Повернути зір тому, хто осліпнув, у цьому випадку вже неможливо. Хочу додати, що глаукома — дуже підступне захворювання. Вона розвивається поступово і часто протікає без симптомів, багато пацієнтів дізнаються про свою недугу тільки тоді, коли погіршується зір.
— То що ж робити?
— Нині єдиним шляхом запобігання сліпоті при глаукомі є своєчасне розпізнавання захворювання та правильне лікування. Найважливіше — максимально раннє виявлення, але більше половини людей, які страждають від цієї хвороби, навіть не підозрюють про це. Хоча глаукома може виникнути в будь-якому віці, починаючи з народження, але поширеність захворювання значно збільшується після 40 років. Ми рекомендуємо людям, що входять в так звані «групи підвищеного ризику» — ті, що я перерахував раніше, зір і внутрішньоочний тиск перевіряти щонайменше двічі на рік. Тим, кому більше 40 років, — один раз на три роки. Обстеження можна зробити в 49 очних кабінетах, які працюють в кожному районі та місті нашої області.
— Лікування складне?
— Все, що необхідно, — це дотримання режиму закапування крапель, виконання рекомендацій і регулярне обстеження у офтальмолога. У деяких випадках при глаукомі показане лазерне чи хірургічне лікування, їх мета — створення відтоку внутрішньоочної рідини. Обидва методи зараз добре опрацьовані та застосовуються в очних стаціонарах області. Завдяки сучасним методам лікування більшості хворих вдається зберегти зір на довгі роки. Хочу наголосити, що тільки лікар може обрати оптимальний метод лікування і лікарських препаратів у кожному конкретному випадку. Самолікування тут недопустиме.
— І лікуватися все життя?
— Так, глаукома — хронічне захворювання. Якщо лікар прописав вам очні краплі, їх слід закапувати регулярно. Кожне самовільне припинення лікування може призвести до необоротного погіршення зору. Але діагноз глаукома — не привід впадати у відчай і панікувати. Своєчасне звернення до лікаря й рання діагностика допоможуть зберегти зір.
