Білборд (від англ. billboard – афіша, реклама на дошці) – рекламні щити великої площі, які встановлюють на автотрасах і міських вулицях, один із найдієвіших видів зовнішньої реклами, розрахований на водіїв, пасажирів і пішоходів. Історія білбордів почалася в 1796 році з винайденням літографії, яка дала можливість створювати плакати. Білборд у сучасному виконанні встановив у 1835 році американець Джаред Бел. То була реклама цирку.
А звідки в Україні взявся поширений нині помилковий термін «бігборд»? «BigBoard Group» – це просто назва великого європейського рекламного холдингу. Серед професіоналів такого терміну, як «бігборд» не існує. То чому наші івано-франківські рекламісти пропонують розміщувати рекламу на бігбордах (біг-бордах, біг бордах)? Провівши невеличке опитування серед знайомих (непрофесіоналів), можна зрозуміти, що для більшості рекламний щит – це бігборд (велика дошка), а джерелом поширення цієї інформації для них стали ті ж самі щити та ЗМІ.
Можна зрозуміти тих, хто десь губиться у потоці сучасних, модних іноземних термінів, які заполонили український бізнес: мерчандайзинг, франчайзинг, аутсорсинг, інших. Проте, якщо ви вже професійно займаєтесь рекламним бізнесом і хочете, щоб вас вважали за фахівця – говоріть і пишіть правильно! Адже, навряд чи хтось серйозно поставиться до лікаря, який ангіну називає ангеліною.
А все могло бути по‑іншому. Американці могли б ламати язик від українських термінів і сперечатися, як правильно вони пишуться. Тому що Філіп Котлер – американський економіст, «гуру», який написав багато книг і статей з маркетингу та менеджменту та отримав безліч звань і нагород за видатний внесок у маркетинг, має українське коріння. Його батьки у 1920 році переїхали із Києва до Чикаго…
Отже, шановні рекламісти, прикарпатці, давайте писати й читати правильно – білборд.
