Якщо колись ви побачите групу чоловіків у камуфляжі, з телескопами на плечах, серед міста чи в його темних околицях, не лякайтеся. Вони безпечні, розумні, а ще — справжні романтики, бо закохані у нічне небо. Це все учасники астрономічного клубу «Юпітер», який більше року діє в Івано-Франківську.
Замість мультиків
«Це хобі дуже популярне у світі, — розповідає засновник клубу, інженер-авіатор Борис Заболотний. — А у нас чогось люди забувають піднімати погляди в небо».
Літо. Вовчинці. Підготовка до нічних спостережень
Але, тим не менше, таке рідкісне заняття зібрало військових, спортсменів та… офісних працівників. Спершу всі порізну спілкувалися в інтернеті на всеукраїнських астрономічних форумах. Потім вирішили зустрітися та об’єднатися в клуб. Нині він нараховує з десять постійних астрономів-аматорів. Усі озброєні телескопами чи біноклям і завжди готові до відкриттів.
Отож Борис Заболотний з дитинства захоплюється цією наукою і тепер любов до космосу прищепив своїй семирічній донечці Софії. «Вона зі мною всюди їздить на спостереження, — розповідає він. — Навіть дивиться дитячі лекції про космос, тобто ввечері каже не мультики перед сном включити, а щось про астрономію».
Затягнув Борис туди й свого колегу Дмитра Шатунського. Вони спільно проводять лекції про космос. А от справжньою знаменитістю клубу є Сергій Іваницький, відомий у астрономічних колах, бо цією наукою займається вже понад 30 років. А ще він власноруч збирає телескопи. Має клуб ще одного винахідника — Вадима Матура, теж із золотими руками. Нещодавно до клубу приєдналась Галина Осипюк. Жінка дуже зацікавилась цими речами, купила телескоп і відтоді також їздить на всі спостереження.
До речі, збираються «юпітерці» чи не кожні вихідні. Аби була погода. Їдуть далеко за місто, де немає зайвого освітлення. Найчастіше їх можна побачити на Вовчинецьких горах. Усі спостереження фіксують, фотографують, записують, замальовують, аби потім обмінятися з колегами-астрономами.
На своїй сторінці в соцмережах клуб анонсує майбутні астрономічні явища, коли й куди їдуть, тому до них дуже легко приєднатися. Було б бажання.
Венера в тумані
За словами Заболотного, світилом Прикарпаття у галузі астрономії і, взагалі, натхненням клубу «Юпітер» є професор Іван Климишин. Усі підручники, з яких вчаться в Україні, — його. «Це вчений зі світовим іменем, — каже пан Борис. — НАСА в його честь назвала планету — астероїд 3653. Відкрив його Микола Черних у 1979 році».
І хоча клуб ще дуже молодий, але плани у нього ого-го. У найближчих — офіційно зареєструватися, створити громадську організацію та зробити у місті астрологічний павільйон. Бо ж нині в нашій області нема жодної діючої обсерваторії.
«Наприклад, на першому поверсі може бути зал для навчання, — із захватом розказує Заболотний, — а другий поверх — купол з хорошим телескопом. До речі, майже в кожному обласному центрі України є щось подібне. У Львові є ціла обсерваторія у центрі міста. Хочемо, аби й у нас було таке для школярів, студентів і просто для зацікавлених людей».
За небом, кажуть астрономи, можна спостерігати у будь-яку пору року. Головне мати гарну компанію та телескоп, або ж друга, у якого такий є. Про все найцікавіше, що відбувається на небі, повідомить астрономічний календар, лиш треба його розуміти. До речі, у тих календарях усе розраховане до секунди!
«Цього літа ми спостерігали проходження Венери по диску Сонця, — згадує Борис Заболотний. — Надзвичайно цікаве явище. Венера дуже маленька і в телескопі ти бачиш, як планета заходить на Сонце, йде по ньому, а потім виходить. Отримуємо таке собі затемнення, знову його можна буде побачити аж у 2117 році. Ми всю ніч не спали, чекали, бо починалося все о пів на четверту. Та через хмарність майже нічого не побачили. Вже потім подивилися в інтернеті на те, що зафіксували київські колеги».
Зорі пророкують
«Юпітерці» жартують, що їх уже замучили питаннями про 21 грудня, кінець світу та парад планет. Вони всіх переконують, що в жодному астрономічному календарі не прописано ніякого параду планет, а він, як ми уже казали, розписаний з точністю до секунди.
Дослідження у центрі міста. «Юпітерці» шукають однодумців
Цікаво, що вже давно відбувається так званий малий парад планет, коли в одну лінію сходяться Сонце, Венера, Місяць і Земля. Сума їхніх гравітацій та викиди енергії Сонця дуже впливають на Землю. Мовляв, ця гравітація стискає та притягує нашу планету, тому атмосфера й літосферні плити стискаються, через це зараз і відбуваються такі природні катаклізми.
А взагалі, за словами астрономів-любителів, 2012-2013 буде переломним. Бо ми живемо у величезній галактиці — Чумацький шлях, яка налічує 200-400 млрд. зірок. У центрі галактики є ймовірна чорна діра, навколо якої обертається вся ця маса. Сонце якраз в цьому році робить оберт навколо центру галактики. Такий оберт відбувається раз на 250 млн. років.
«Якщо брати з точки зору містики, то ще у шумерських легендах говорилось, що в кінці 2012 року людство може отримати нове знання, — розказує Заболотний. — Яке? Не знаємо. Але сучасні телескопи, які знаходяться на орбіті Землі, довели, що біля кожної третьої зорі, яку видно неозброєним оком, обертаються планети. Вже знайдено близько 2,5 тисяч екзопланет — своїми розмірами і структурою вони схожі на нашу. Із них близько 200 знаходяться у так званій «зоні життя». Тобто на тій відстані від своєї рідної зірки, на якій температура й атмосферні умови приблизно такі ж, як у нас. Наша Земля знаходиться у такій же зоні — на потрібній відстані від Сонця, аби не згоріти, і від Місяця, аби не замерзнути. Але відстані до тих екзопланет від нас — 200 світлових років».
До слова, до клубу часто пишуть диваки, мовляв, мають контакти із позаземним життям. Тож хтозна?!
Comments are closed.