В Івано-Франківську відбувся благодійний допрем’єрний показ документальної стрічки “Жива ватра”. Картина відображає життя вівчарів, труднощі, з якими вони стикаються щодня, зміни, що відбулися у прадавніх ремеслах через невпинний розвиток технологій, демонструє прекрасні краєвиди Карпатських гір.
На екрані реальна історія, без вигадок, прикрас та акторської гри. Тут всі почуття справжні, емоції щирі й неприховані, а посмішка хлопчика Іванка змушує пригадати дитинство з його безпосередністю та відсутністю рамок.
“Нинішня молодь не хоче тримати худобу. І землю обробляти, – каже дідусь у фільмі. – Але ж земля нас годує, її треба обробляти, любити дуже”.
Дідусь збирає вишиванки, демонструє рушники, які залишила по собі покійна дружина. І молоко п’є у вишитій сорочці.
“Нещодавно і я таким був, як ті хлопці, аж не віриться, що так швидко все змінилося”, – ділиться герой.
Швидкоплинний час не залишає сумнівів, слідів і можливості повернути назад. Все змінюється дуже швидко. І навіть вівчарство, яке багато років поспіль було чи не єдиним способом заробітку для гуцульських родин, залишилося десь в іншому житті, в далеких горах чи минулому столітті.
Режисер фільму Остап Костюк близько десяти років досліджував гуцульські традиції. Епізоди документувалися протягом чотирьох років, виокремлюючи різні етапи життя героїв. Проект втілений Національною кінематекою України на замовлення Державного агентства України з питань кіно, пише День.
В одного з героїв стрічки виявили лейкемію. Захворювання потребує значної суми на лікування, тож показ відбувся благодійний. Перед входом в зал розмістили скриньку для пожертв, а зібрані кошти будуть передані родині важкохворого.
