Цього місяця на полицях українських книгарень з’явиться нестандартне перевидання пригодницького роману «Тигролови» (1944) українського класика Івана Багряного.
Особливістю книжки стануть ілюстрації від татуювальника Дениса Темного.
На прохання УП.Культура художник показав кілька малюнків до цього твору, сюжет якого розгортається навколо втечі каторжанина Григорія Многогрішного із ешелону смерті на Далекому Сході. І тих неймовірних подій, що трапились після цього.
Денис Темний також розповів про свою роботу над оформленням книги, персонажі якої є вигаданими, а сюжет частково автобіографічним.
Жінки у фокусі
Раніше я ніколи не займався ілюструванням книг, і «Тигролови» – мій перший подібний досвід. Пропозиція Ані Копилової, арт-директорки видавництва, видалась мені цікавою, і я вирішив спробувати.
Зізнаюся, в школі не читав цієї книги, навіть не знаю, чому. Перш, ніж взятися за малювання, прочитав роман і навіть подивився екранізацію 1994-го року з Ольгою Сумською в ролі Наталки.
У книзі виділив, звісно, основну сюжетну лінію, образ Многогрішного, а також велику кількість жіночих образів. Крім того зауважив містичність в описах природи, місцевості та подій – усе це стало основою для малюнків.
Жіночі портрети – мабуть, мій улюблений сюжет в татуюванні.
План був такий, аби уявити, які зображення носив би на собі головний герой.
Денис Темний та його ілюстрації до «Тигроловів».
Американська класика
Мені 27, і я зовсім нещодавно зробив перше тату у якості майстра – трохи більше року тому.
Почав займатись цим радше пізно, але тепер татуювання, як і малювання, є моїми основними заняттями.
Особисто я надихаюся традиційним, або ж класичним американським татуюванням, як кажуть, олдскулом. Не сказав би, що обирав стилістику спеціально, просто надаю перевагу «традіку».
Роман «Тигролови» поповнить альтернативну серію української класики видавництва “Основи», до якої вже увійшли такі видання: «Кайдашева сім’я» Івана Нечуй-Левицького, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» Миколи Гоголя та збірка прози й поезії «Розстріляне Відродження».
