Традиційно на свято Івана Купала влаштовують стрибки через багаття, плетуть вінки, водять хороводи й купаються у воді.
Свято Івана Купали є стародавнім, язичницьким святом, яке раніше відзначалося на день літнього сонцестояння і символізує єднання людини з природою. З часом, свято Івана Купали прив’язали до церковного календаря, приурочивши його до дня народження Іоанна Хрестителя, яке наразі відзначають за новоюліанським календарем 24 червня, пише Главком.
Коли відзначають Івана Купала в 2024 році?
З 1 вересня 2023 року Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський церковний календар, і тепер всі неперехідні свята із фіксованою датою відзначаються на 13 днів раніше. Тому свято Івана Купала тепер припадає у ніч проти 24 червня – цей день співпадає зі святом Різдва Іоана Предтечі (або Івана Хрестителя). За григоріанським календарем свято припадало у ніч проти 7 липня. В той час, як астрономічний день сонцестояння в цьому році припадає на 20-21 червня.
Історія свята Купала
Свято Івана Купала пов’язане з язичницькими віруваннями давніх слов’ян. Купала або Купайло – один з персонажів слов’янської міфології, який за деякими дослідженнями фольклористів не є божеством. Інші ж джерела описують Купайла як бога родючості, кохання, молодості, літа та лікарських рослин. Поклонялися йому саме на день літнього сонцестояння, що характерно було для всіх східних слов’ян і не тільки. Наприклад в Латвії також в цей період святкують свято Ліго і воно має схожий принцип і традиції.
З росповсюдженням християнства, церква підлаштовувала дати язичницьких свят народів під церковні, як це сталося і зі святом Івана Купала. Це спочатку і призвело до так званого феномену двовір’я – коли в країні паралельно існувало два вірування, а потім суміщення церковних та світських традицій. Власне, раніше це свято і називали не інакше як Купала, а от «Івана» додалося вже під впливом впровадження свята Іоана Предтечі.
Свято Івана Купала: традиції та обряди
Цьому святу властиві традиції, що притаманні будь-якому культу поклоніння сонцю та стихіям: стрибки через вогонь, купання у водоймах, вшанування обрядових дерев (у давніх українців це була верба, яку називали Мареною). Її оздоблювали, прикрашали стрічками, квітками а потім спалювали.
У свято Івана Купала готували традиційні страви: квас, кашу, солодкі вареники. Кашею пригощали жебраків, а вже потім їли самі. Все це робилося для залучення добробуту та щастя.
Є версія, що сама назва – Івана Купала походить від слова «купання», адже в цей день обов’язково йшли до водойми, купалися там, щоб очиститися від зла, отримати сили та покращити здоров’я. А ось в ніч перед цим святом було заборонено заходити у воду, бо за повір’ям, русалки можуть потягнути на дно.
Стрибки через ватру
Що характерно, навпроти цього дерева і викладали багаття, через яке стрибали. Так люди вірили в те, що вогонь очищує від нечистої сили, скверни, гріхів, хвороб. Тому через багаття стрибала молодь, зокрема парами, взявшись за руки. Селяни ж проганяли через ці багаття худобу, вірячи, що це допоможе захистити її від хвороб, зробить її плодовитішою і сильнішою. В це ж багаття могли кинути сорочку хворої дитини, вважаючи, що так можна спалити хворобу.
Ворожіння на Івана Купала
Пускання вінків – ще один незмінний обряд, що проводять на Івана Купала. Незаміжні дівчата плели вінки з квітів та трав, робили маленьку воскову свічку в середині, запалювали її і так пускали водами. Вінок мав прибитися до берега. Вважалося, з якого боку він це зробить, з того і прийде наречений. Якщо вінок йшов на дно або зупинявся, отже, дівчині ще ходити в дівках цілий рік.
Пошуки цвіту папороті
Молодики, своєю чергою проводили інший обряд на Івана Купала: шукали цвіт папороті, який за міфологією, цвіте лише один раз на рік. Той, хто знайде цвіт папороті, зможе лікувати будь-які хвороби та розумітиме мову звірів і птахів.
