Реальне життя в українському селі 17-19 століть нескінченно далеке від ідеалізованих фольклорних постановок. Було все, і багатьом за це нічого не було.
Про сексуальні практики дітей і молоді в роботі 1906 року «Дитина в традиціях і віруваннях українського народу» розповів етнограф і фольклорист Марк Грушевський, брат Михайла Грушевського. Деякі з них знайомі. Інші здаються незвично сміливими для релігійного і цнотливого суспільства, яким зараз змальовують українське село минулих століть, пише WAS.
Батьки не брали участі у статевій освіті дітей. Необхідні навички вони формували самостійно. Дещо підказували власні інстинкти і спостереження за тваринами. Решті навчалися у старших товаришів, запитували у заміжніх сестер і одружених братів.
В етнографічній експедиції в Бережанах, Тернопільська обл, Грушевський спостерігав, як пастухи 6-12 років цілими днями займалися онанізмом, не соромлячись одне одного. Це називалося «робити пиво».
Першим досвідом міжстатевого контакту було секеляння. Діти роздягалися, навалювалися одне на одного і терлися. Молодші хлопчики і дівчатка терлися при всіх без сорому. Старші діти усамітнювалися. Дорослі соромили за терки, але гру не забороняли. Секелялися і підлітки: дівчата з дівчатами, хлопці з хлопцями та дівчата з хлопцями.
Байка про секеляння
Марк Грушевський наводить історію про терки дівчат на Київщині, розказану йому літнім чоловіком. Коли він був ще безвусим парубком, то перевдягнувся дівчиною, щоби отримати місце покоївки. Доньки господаря ввечері секелялися і запросили служницю приєднатися.
Після терки дівиці дивувалися, який у покоївки потужний кіль (клітор), і потім завжди просили секеляти їх зверху. Покоївка брехала, що кіль виріс, поки вона йшла на заробітки: було жарко, між ніг натирало і росло.
З часом господар помітив, що доньки сильно погладшали, посадив на табурет і влаштував перевірку невинності. Виявилося, що обидві дівчини вагітні. Оглянув покоївку, і облуда розкрилася.
Навесні та влітку в світлий час доби молодь була у всіх на виду. Вночі парам забороняли усамітнюватися для поцілунків, обіймів і терок. Отримавши дозвіл батьків, дівчата влаштовували ліжко поза домом – в саду, на возі або на сіннику. Батьки наставляли дочок берегти невинність.
Восени і взимку вся родина ночувала в єдиній кімнаті будинку, а юнаків і дівчат відпускали на вечорниці. Сезон вечорниць починався після завершення польових робіт і тривав до Великого посту.
Дівчата, які ночували з хлопцями і не ходили на вечорниці, ставали серед однолітків об’єктом кепкувань. Саме на вечорницях молодь проходила своєрідний сексуальний лікнеп. Про це в книзі «Жіноче тіло у традиційній культурі українців» (2016) з посиланням на свої польові дослідження і матеріали експедицій 18-20 століть розповідає етнограф Ірина Ігнатенко.
Можна вписатися?
Молодь винаймала хату. Дівчата приносили частування, рукоділля і свічки, хлопці – випивку, музику і солому. Через посланця хлопець з’ясовував у вподобаної дівчини, чи ночуватиме вона з ним. Якщо дівчина погоджувалася, відповідала гінцеві «Мокро». У разі відмови – «Сухо».
Коли на вечорниці догорали свічки, пари вкладалися на соломі і починали притули – обійми, поцілунки, петинг. Притули ні до чого не зобов’язували, на ранок пари могли розпадатися. Якщо дівчина одному дала притулитися, має давати і іншим, тому постійно формувалися нові союзи.
Відсутність нижньої білизни у дівчат додавала притулам пікантності. Хлопці випрошували можливості «намочити кінчик» – зробити статевий акт без дефлорації. Деякі на вечорницях вчилися і «висмикувати», викидаючи насіння «в шмату». Через сексуальну недосвідченість молоді, дівчата під час притули могли втрачати цноту і вагітніти.
«Диты, по ночам купами собираючися, неисповедимыя безчиния и мерзкия беззакония творят, справуючи себе игры, танцы и всякие пиятихи скверная…, а найпачее под час таких нечестивых сборов разные делаются ексцесса, яко то блудие грехи, девства растление, беззаконное детей прижитие», — з указу Київської духовної консисторії, 1719 рік.
Іноді хлопці змовлялися, щоби жорстко пожартувати над недосвідченою дівчиною. Один з жартівників доглядав за жертвою і «вчив» її, як правильно притулятися. Вдаючи притулу, він вступав з нею в повноцінні сексуальні стосунки.
Потім по черзі з нею сходилися інші змовники. Рано чи пізно дівчина вагітніла. Іноді жертва розіграшу дізнавалася про те, що у неї був секс, лише коли у неї округлювався живіт.
Карпатські терки
Про те, як проходили вечорниці на Гуцульщині, в 1970 роках записав під час етнографічної експедиції Роман Кісь. В будинку, де жила дівчина, збиралися подружки. Вони пряли, співали, розмовляли. Потім заходили парубки і починали загравати, плутаючи дівчатам пряжу і відбираючи персні.
Юнак навалювався на дівчину, стискав її і валив на підлогу. Зчепившись, пара перекидалася доти, поки перстень опинявся у хлопця. Якщо каблучка туго сиділа на пальці, хлопець стягував її зубами. Під час цієї забави юнак намагався перевернути і оголити дівчину, задерши їй сорочку.
Практики дозволених сексуальних ігор молоді в 17-19 століттях існувала по всій Європі: в Англії, Чехії, Швейцарії, Франції, Білорусі. В українських селах вони почали відмирати з приходом радянської влади і зовсім зникли після Другої світової війни. Це посилило прогалини в сексуальному вихованні дітей, оскільки батьки з ними про секс як і раніше не говорили.
Таня Сорокіна-Піддубняк спеціально для WAS
