Проект “чеLOVEки” у Франківську спонукає шукати любов

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Виставка живопису в Івано-Франківському Центрі сучасного мистецтва “чеLOVEки” пропонує шукати і знайти різні форми живого спілкування – на противагу сурогатному у соцмережах.

Ідея виставки знаходила свою форму майже рік, розповідає директор Центру сучасного мистецтва Анатолій Звіжинський, пише КУРС.

“Рік тому художники Аліна Гаєва та Лесь Панчишин звернулися в наш Центр, щоби зробити виставку в Івано-Франківську. Тоді вони представили текст концепції і якісь свої загальні ідеї. Тоді це було трохи не на часі. Зараз ми вже говоримо, що живемо в час, коли йдеться про щось більше людське, аніж соціальне. Тому повернулися до ідеї виставки”, – розповідає Анатолій Звіжинський.

Ідея проекту “чеLOVEки” зашифрована в його назві, пояснює мистецтвознавець. “LOVE – це завжди актуально”, – додає він.

Сприймати любов, так само і живопис, як форму спілкування, відмінну від вербальної, пропонує культовий франківський митець Мирослав Яремак.

“Максимум, до чого ми можемо прагнути, – щоби між нами, між людьми, був діалог. Так само із творами мистецтва – щоби діалог був між нами і ними. Є різні форми спілкування, говоріння. Для когось це – слова. Для інших – живопис. Живопис – як одна з форм спілкування. Так само і любов”, – розмірковує Мирослав Яремак.

За задумом авторів, молодих художників Аліни Гаєвої і Леся Панчишина, виставка покликана привернути увагу до проблеми браку живого спілкування в сучасному світі – спілкування без посередництва нових технологій та соціальних мереж.

“Молоді динамічні художники, які розвиваються. Вони поки що ще в стані пошуків своєї власної естетики, але мені подобається їхня напористість. І навіть певна агресивність, – характеризує авторів Анатолій Звіжинський. – Вони хочуть проект під цією назвою прокатати по Україні. Зробити такий тур, як роблять музичні групи – познайомити жителів інших міст України зі своїм поглядом на цю проблему”.

Проблема – це зависання в соцмережах, що є сурогатом живого спілкування і заміняє власне любов. LOVE – у широкому сенсі слова.

“У кожного свої асоціації зі словом “любов”. Для когось воно тут, на виставці, буде надто глибоко заховане, для когось може виявитися навпаки – надто поверхневе все тут. Але це авторська інтерпретація. Як-от у назві прихований зміст, що любов є частиною людини, всіх чєловєків. Для мене важливо, на якому рівні сама людина це відчуває, зображає і подає. Треба приходити і дивитися”, – каже про виставку Анатолій Звіжинський.

Мирослав Яремак натомість застерігає не закликати франківців дивитися цю виставку. А навпаки – віднаджувати їх.

“Треба прощатися з соціалістичними уявленнями, що мистецтво належить народу. Не належить, – провокує Яремак. – Воно належить окремим чєловєкам, у яких викликає відчуття, відгук і відрух”.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

діти спорт
зелені свята трійця
cover
ОСТАННІ НОВИНИ
Пам'ять
На війні за Україну загинули прикарпатці Богдан Павлишин і Вадим Гончарук
мерс
Прикарпатець їхав через кордон на краденому автомобілі Mercedes
укриття (3)
Хто може користуватися укриттями шкіл і садочків? У МВС пояснили нові норми
слід
Зниклу жінку на Франківщині знайшла поліцейська вівчарка
з полону
З полону повернулися франківці Сергій Копилов та Олексій Шаманський
Screenshot
З полону додому повертається прикарпатець Олексій Сливчук
з полону
З російського полону додому повертається Михайло Гомонай з Богородчанської громади
полон_9
Україна повернула з ворожого полону ще 270 людей
благо
Нові можливості “єОселі” для військовослужбовців та молодих родин на Прикарпатті
ДТП 2
На Косівщині зіткнулися мотоцикл і легковик, травмувалися двоє підлітків
ніж
На Прикарпатті чоловік зарізав і намагався спалити співмешканку
евак_03
На Прикарпаття евакуювали 12 людей з Донеччини
Прокрутка до верху