Якщо ви колись чули власний голос у записі, то могли поставити іншим питання: «Чому ніхто ніколи не казав, що це так жахливо?».
Проте звучання вашого голосу для інших значно відрізняється від того, як він звучить у середині вас. Що саме у звуці нашого голосу спричиняє такий дискомфорт? Про це йдеться у матеріалі від bit.ua.
Ви чуєте власний голос інакше
Аарон Джонсон, логопед медичної клініки NYU Voice Center у Нью-Йорку, розповідає:
«Коли ви чуєте, як розмовляють інші люди, звукові хвилі рухаються через вухо до барабанної перетинки. Коливання спричиняють вібрацію рецепторів слухової системи. Потім мозок перетворює ці вібрації на звук.
Те ж саме відбувається, коли ви чуєте свій голос. Проте є невеличка відмінність. Якщо ви розмовляєте, то водночас вібрують і голосові зв’язки, і дихальні шляхи. Ви отримуєте два звуки: звукові хвилі, які проникають у ваші вуха від власного голосу, і вібрації голосових шляхів.
Під час розмови звукові хвилі рухаються не тільки за межі тіла, але й звучать всередині – в ротовій порожнині, горлі та голові. Люди навколо не чують цих вібрацій, тому сприймають ваш голос інакше».
Отже, коли ви чуєте власний голос на записі, то він звучить без вібрації та може здаватися гучнішим та пронизливішим. Саме це зазвичай і дратує. До речі, для людей зі слуховими апаратами такий ефект посилюється щоразу, коли вони говорять. 
Люди погано розпізнають власний голос
В одному дослідженні учасники мали оцінити привабливість різних записаних голосових зразків. Коли їхній власний голос таємно змішували із цими зразками, то люди ставили йому значно вищі оцінки.
Серія ранніших досліджень також пропонує пояснення частоти звуку та тривалости.
Своїми експериментами пізні психологи Філ Холземанн і Клайд Раузі у 1966 році дійшли висновку:
«Супротив своєму голосу виникає не тільки через різницю в очікуваній частоті, але й через усвідомлення тембру та образу, який передає ваш голос. Через так звані “позалінгвістичні сигнали” голос розкриває аспекти вашої особистости, які ви можете почути збоку та усвідомити лише завдяки запису. Сюди входять такі характеристики, як рівень тривожности, нерішучість, смуток і гнів.
Ви дратуєтеся через раптове зіткнення з власними якостями в голосі. Раніше ви могли навіть не знати про наявність цих рис або ж їх заперечувати».
Про це розповідає також Мартін Бірчалл, професор ларингології (вивчення гортані та голосу) з Лондонського університетського коледжу:
«Коли ми чуємо власний голос на записі, це часто може породжувати подив і розчарування. Ми звикаємо до звуку, який чуємо в голові, хоча це спотворений звук. Ми будуємо власний образ себе як особистости завдяки тому, що чуємо, а не тому, яким голос є в реальності.
Це може бути особливою проблемою для людей з гендерною дисфорією. Якщо людині притаманні гендерні коливання, то почуття того, що її голос звучить як голос протилежної статі може спричиняти додатковий стрес.
Нам подобається думати, що те, як ми говоримо, відповідає нашій власній гендерній ідентичності. Коли ми відчуваємо, що перебуваємо не у своєму тілі або наш голос не відповідає тому, хто ми є, це може бути проблемою».
Як подолати дискомфорт
Ви можете прослуховувати свій голос набагато частіше, ніж зазвичай та поступово звикати до його звучання. Можна надиктовувати собі тексти, поезії, лекції або ж будь-які інші матеріали та слухати їх по дорозі на роботу або ж під час прогулянки. Такий метод додатково тренує вашу пам’ять.
Інший варіант – записатися до голосового терапевта. Такі спеціалісти працюють з пацієнтами, щоб покращити їх ритм та висоту голосу. Ви можете виконувати конкретні вправи, наприклад, дути бульбашки через соломинку. Це схоже на фізіотерапію, адаптовану для голосу.
Окрім цього, якщо голосова терапія не дає результату і голос все одно спричиняє дискомфорт, то завжди можна звернутися за допомогою до психотерапевта. Можливо, проблема полягає у самосприйнятті та самооцінці.
