Скульптури з вапняку створювали дев’ять скульпторів з усієї України з 18 квітня, за два тижні до фестивалю «Карпатський простір».
«Кожна зі скульптур має свій міф. В Івано-Франківську це був перший такий скульптурний форум. Сподіваюся, він стане традиційним. Сьогодні ми повертаємо для Франківська традицію скульптурного мистецтва. Давайте тут і тепер творити Європу», – розповідає Богдан Струтинський, голова і засновник фестивалю.
Одна зі скульптур – зображення Селена, який згідно із міфологією є творцем Карпат.
«Ці скульптури зададуть тон сучасному міському ландшафту, – говорить Віктор Вінтоняк. – Нашому місту не вистачає правильного планування сучасних скверів і площ. Цей рівень робіт задає культурну планку і дозволить нам звернути увагу в місті на парковий простір».
Про це повідомили на брифінгу щодо проведення у Франківську. До офіційного відкриття до скульптур додадуть таблички з авторами та назвами.
Єдина жінка, яка взяла участь у симпозіумі скульпторів – Людмила Єлицька з Харківської академії дизайну. Її робота – Силен. Киянин Олександр Волосенко створив скульптуру «Адам і Єва», Спартак Хотчанов з Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури не назвав ніяк свою скульптуру. Хоче, щоб назву дали франківці.
“Моя робота без назви. Це синтез української та вірменської культури, – говорить Хотчанов. – У всіх культурах є чорти, любов. Намагався передати в скульптурі образ горянина, близький нашим народам. Може хтось побачить в ній Параджанова. Але люди можуть побачити в скульптурі не те, що бачу я. Тому назву мають дати вони”.
Киянин Андрій Білоус – автор скульптури Карпатський тотем, на якій зображені карпатські звірі. Поряд – робота Богдана Бутенка одинока дівчина “Говерла”. На цю ж тематику створив скульптуру і Борис Чак “Говерла і Прут”. “Та, що в скелі сидитиь” – робота скульптора Євгена Свистуна.
Кожна зі скульптур має прив’язку до карпатської міфології. Скульптури митці подарують місту, а от, де їх зберігатимуть – питання до влади. Офіційно скульптури відкриють 5 травня о 12:30.
