«ЦСМ – один з найважливіших патиків у франківській спільній ватрі», – художники про Центр сучасного мистецтва

Франківському муніципальному Центру сучасного мистецтва виповнилося два роки. UFRA запитала учасників проектів Центру, що значила для художників співпраця з галереєю, які враження лишила і яким би вони хотіли бачити ЦСМ цьогоріч. Відповідають Аліна Гаєва, Олександр Сушинський, Ярема Стецик, vj Glow і vj DaPix та Сергій Григорян.

Аліна Гаєва,

співзасновниця галереї-книгарні «Чорна ящірка», художниця, Дніпропетровськ

У Центрі сучасного мистецтва ми стартували свій проект «чеLOVEки». Нічого не очікували й не передбачали, їхали в нікуди. Враження від простору формують люди, і тут вони вразили нас до глибини. Запізнившись на відкриття власної виставки на півтори години, ми побачили, що люди не тільки нас чекають, але й готові ставити питання.

Вони були «якісні», обійшлося без «які ваші подальші плани?» і «що хотів сказати художник?». Особливої гостроти додали питання Мирослава Яремака. Ми побачили сильний відгук та зацікавлення з боку публіки, і з ще більшим азартом перейшли до наступних експозицій.

Звісно, хочеться збільшення простору. Хай він буде альтернативним, без дорогої підлоги, але з гарним світлом. Приймати масштабніші проекти – це було би позитивно для глядача. До того ж культурне минуле Франківська цьому сприяє.

Олександр Сушинський,

арт-куратор Львів

Для меня не важно место и прочее. Важны люди и заинтересованность. Во Франковске это было. Анатолий Звижинский – опытный куратор и организатор. С ним было приятно иметь дело.

Думаю, было бы хорошо, если бы ЦСМ привозил побольше интересных людей, устраивал образовательные программы. Показалось, что этого во Франковске не хватает. Люди должны иметь расширенное поле для дискуссии.

Ярема Стецик,

художник, музикант і дизайнер, Івано-Франківськ

Я насправді щасливий з того, що відбувається постійне ЦСМ у Франківську. Ми співпрацюємо в різних файних напрямках. Один із них – проект «Для Бога я створюю найкраще».

Вже відбулась одна виставка і  плануємо ще. Також проект «Пенсія»  плідно газує разом з ЦСМ. Я вважаю, що наш ЦСМ – один з найважніших патиків у франківській спільній ватрі!

VJ Group Cube,

Івано-Франківськ

vj Glow:

ЦСМ для мене – це не стільки можливість виразити себе або втілити свої ідеї, скільки зустріти однодумців, людей творчих, які будують і руйнують, які живуть не тільки соціально обов’язковим життям споживача-переможця. Це, скоріше, тусовка за інтересами. Але не якась самовдоволена «спілка», а сучасна група, яка шукає і розвивається, не чекаючи подачок. Це ініціативне коло людей, які з нічого можуть створити Щось. Можливо, це не помітно загалу, але процес іде, він завжди починається з малого, як ракова пухлина.

Я хотів би бачити ЦСМ цілодобовим клубом з різними локаціями, куди може потрапити в будь-який час будь-яка людина і там спливти на поверхню свого існування без метушні «щурячих перегонів». Як територію, де можна слухати музику, читати, дивитися відео, розмовляти, малювати, писати, знаходити друзів і народжувати нові ідеї. Також знаходити можливості й партнерів для їх втілення і представляти свої проекти.

vj DaРix:

Як у автора в мене завжди є трохи незадоволення. Це мінімум для прогресу. Добре, що наше село доросло до ЦСМ. Щоправда, він хоч і ЦМ, але ще не зовсім С. Багато образотворчого і замало сучасного. Зрештою, жодна інша франківська галерея не може за два роки показати таку актуальність і різноплановість.

Сергій Григорян,

художник, Івано-Франківськ

Виставка у ЦСМ – це завжди мистецька подія в Івано-Франківську. Кожного разу там можна побачити щось цікаве.

Зараз в галереї ми можемо бачити поряд твори франківських і західноєвропейських художників. Подібні симбіози повертають нас до тих часів, коли Станиславів був частиною західноєвропейського культурного простору.

Керівник Центру сучасного мистецтва Анатолій Звіжинський розповідає, що за два роки існування в установі проведено понад п’ятдесят заходів. Але проблема в тому, що мало нових імен. Недоліками роботи ЦСМ Звіжинський називає «незадовільну PR-роботу та відсутність пристосованого приміщення й обладнання».