Останнє повідомлення в «Репортері» з його прізвищем було датоване 22 травня минулого року. Надалі ми свідомо ігнорували Коцабу. Це було спільне рішення редакції. Адже його відеоролики з Донбасу, виступи на телеефірах, на нашу думку, не мали жодного стосунку ані до журналістики, ані до правди. Вважаємо, то був самопіар, провокації, підігрування ворогам України.
Навіщо? Напевно, йому аж так хотілося слави, будь-якої. А найлегший шлях до цього (хоч і не найшляхетніший) — це скандал. Усе просто: галасуй, бий туди, де болить, кричи не те, чого чекають, і обов’язково наполягай на тому, що тільки ти кажеш правду. Якісь прихильники знайдуться завжди. А решта обуриться лицемірством і поділиться з іншими. Таким чином матимеш ім’я. Яке? Та жодної різниці. Одіозний, скандальний, але ж відомий? У медіапросторі будь-який рейтинг — це гроші.
Приклад такого самопросування — затятий українофоб Олесь Бузина. Хто знав про існування того хлопа до виходу його книжки «Вурдалак Тарас Шевченко»?
Сьогодні Коцаба потрапив до рубрики «людина тижня», бо, за концепцією «Репортера», так воно і є. Зробити вигляд, що нічого не відбулося, вже буде нечесно перед читачами. Адже його заарештувало СБУ, яке підозрює Коцабу в державній зраді та перешкоджанні діяльності армії, а суд відправив його під варту на 60 діб. Поки він просто висловлював свої дивні думки з усіх приводів, то було одне, а розтиражований нерозбірливими ЗМІ відеозаклик до зриву мобілізації — це вже інше. Плюс співпраця з російськими телеканалами, адже Коцаба неодноразово з’являвся в тамтешньому ефірі…
Інтернет сперечається уже кілька днів. Коцабу називають то запроданцем, то в’язнем сумління. Журналісти закидають правоохоронній системі купу «суттєвіших» злочинців, які чомусь досі на волі. Багато людей нагадують про права і свободи. Навіть міжнародна правозахисна організація Amnesty International вимагає негайного звільнення Коцаби.
Що далі? Мають або залізними фактами довести злочин, або випустити. У будь-якому разі Україна вже втратила якусь частинку позитивного іміджу. Справді — якби чітко, прозоро, згідно з законом, спершу покарали найбільших злочинців і зрадників, дрібні герострати, напевно, сиділи би тихо.
