ЄРЦ відповідає за всіх

Іванофранківці дочекалися громадських слухань з реформи ЖКГ. Правда, спершу обіцяли, що їх проведуть у кожному будинку, яких у місті є 1800. Потім, розуміючи, що це надто складно, «оптимізували» обіцянки та говорили, що будуть одні слухання на кілька будинків. І нарешті, вирішили, що їх буде лише 25 – навіть менше, ніж виборчих округів (30). Напевно, треба дякувати тому, що є. Бо поки наші комунальники займалися реформою, у законі забрали норму про те, що при затвердженні нових тарифів треба обов’язково проводити громадські слухання. Відтак, виглядає, що мешканцям треба знімати капелюх перед міською владою, яка без примусу пішла на таке…

Минулої п’ятниці у ЗОШ №5 відбулися перші та другі громадські слухання. І якщо на перших був повний зал люду, то на других слуханнях – уже половина. Правда, активних вистачало під час обох обговорень.

Перші слухання тривали понад годину. На них, крім працівників Єдиного розрахункового центру (ЄРЦ), був присутній заступник мера Микола Саєвич. Він разом із працівниками ЄРЦ вислуховував біди мешканців, відповідав на питання, давав поради тощо.

Загалом з’ясувалося, що навіть ті люди, які знають про існування сайту domivka.if.ua, читали комунальну газету, яку міська влада випустила величез­ним накладом, щоб пояснити суть реформи, та слідкують за усіма новинами, все одно багато чого не розуміють.

Наприклад, чому ЄРЦ вирішив укладати договори з мешканцями в односторонньому порядку? Чому вивіз сміття внесли в рахунок квартплати, і тепер людям доведеться платити від площі? За які кошти тепер ремонтуватимуть під’їзди чи дахи, якщо у квартплаті цього нема?

Керівник ЄРЦ Вадим Войтик відбивався законодавством. Мовляв, є закони, є постанови, є підпис прем’єра Миколи Азарова – усе законно. «А хто такий Азаров? – обурювалися мешканці. – Він сьогодні є, а завтра нема».

Загалом у людей було достат­ньо, як і своїх особистих прикладів, так і загальних питань. Не здивувало те, що люди ганили жеки. На прикладах розповідали про байдужість комунальників. Виглядало, що багато хто прийшов просто виговоритися. Здивувало, що, виявляється, люди можуть когось і захищати – наприклад, перевізника сміття «ГрінКо». Просили, щоб у них не забирали вивіз сміття з їхнього району. Войтик заспокоїв: у планах комунальників є конкурс на перевезення сміття – хто запропонує кращі умови, той і буде обслуговувати.

Поки керівник ЄРЦ відповідав на запитання, люди між собою обговорювали реформу. Хтось, не дослухавши відповідь, казав: «Це все туфта». Хтось припускав, що допоки їх будинки не передадуть на баланс ЄРЦ, можна нічого не платити, бо ж ЄРЦ почне з чистого аркуша паперу. Інші нарікали на те, що «над жеком поставили ще один жек».

Один чоловік сказав, що попередні начальники тільки те й робили, що міняли машини – з гіршої на кращу. Це дало залу ще одну тему для дискусії. Люди почали цікавитися, чи мають Вадим Войтик і Микола Саєвич автомобілі? Чи, може, поки що не мають, але планують їх собі купити?

Деякі люди прийшли дуже добре підготовлені. Зокрема, одна мешканка повідомила: за інформацією, яка є на сайті, в її будинку п’ять поверхів та чотири під’їзди, хоча насправді – чотири поверхи та п’ять під’їздів… Тож виникло питання: невже дотепер жеки не слідкували навіть за таким?!

Обидва громадські слухання завершилися тим, що люди зі своїми запитаннями підходили до працівників ЄРЦ та індивідуально отримували або пояснення, або обіцянки, що відповіді будуть пізніше. У залі відчувалося напруження. Бо люди прийшли зі скаргами та наріканнями на ЖЕО, а відповідати на них мали працівники ЄРЦу.

Врешті, і сам факт реформи жеків мешканців не потішив. Це й не дивно – поки не буде відчут­ного покращення, люди нікому не повірять.

Вадим Войтик майже весь час відповідав сам. Зал був непристосований до таких слухань. Тож навіть попри те, що він говорив голосно, треба було прислухатися. «Пий яйця, бо зірвеш голос», – порадив Войтику один із чинов­ників. Той погодився.

Зрештою, а що йому ще лишається робити? Адже відтепер щодня з понеділка по п’ятницю – по два громадських слухання на день.