“Укртрансгаз” 24 травня повідомив, що заборгованість усіх учасників газового ринку за надані їм послуги балансування газотранспортної системи перевищили 25,5 млрд грн.
Цифра дана станом на 1 травня 2018 року, і швидше за все, в подальшому вона буде ще збільшена. До цього часу заборгованість за послуги балансування перед “Укртрансгазом” тільки росла, пише Цензор.нет.
Станом на 1 січня 2017 року вона становила 7 млрд грн, а через рік, станом на 1 січня 2018 року – вже 20 млрд грн. Тепер – 25,5 млрд. грн., тобто без малого мільярд доларів США.
Без оголошення причин
За даними “Укртрансгазу”, левова частина цього боргу належить “Регіональній газовій компанії” Дмитра Фірташа, яка управляє операторами газорозподільних мереж (облгазами) в 16 областях. Борги облгазів РГК досягли 16,5 млрд. грн., що становить 65% від загальної заборгованості за балансування.
У свою чергу в РГК заявили, що послуги балансування в такому обсязі – фейк. В офіційній заяві компанія зазначила, що “Укртрансгаз”, будучи частиною групи “Нафтогаз”, “підтасовує дані, незаконно приписує газорозподільним компаніям борги теплокомуненерго з нарахованими на них астрономічними штрафами”.
РГК включило в історію з боргами на 25,5 млрд. грн. третього фігуранта – підприємства Теплокомуненерго (ТКЕ). При цьому, тільки з 24 травня їх наявність визнали в “Укртрансгазі” – раніше там не згадувала про ТКЕ в зв’язку з боргами по балансуванню.
Тепер виявилося, що борги накопичуються “через несанкціонований відбір газу підприємствами ТКЕ з газорозподільних систем без укладених договорів на поставку і підтверджених номінацій”.
Тим часом, саме ТКЕ стали основною причиною небалансів “Кіровоградгазу” – єдиною газорозподільної компанії групи “Нафтогаз”. За неповний рік, який “Кіровоградгаз” перебуває в складі цієї групи, його неоплачені небаланси збільшилися в два рази.
“Укртрансгаз” – оператор газотранспортної системи в складі групи “Нафтогаз”. Одна з основних функцій оператора ГТС – балансування газової системи, що прописано в Кодексі газотранспортної системи (ГТС).
У розділі XII Кодексу ГТС зазначено, що в разі несанкціонованого відбору газу споживачем, весь цей обсяг вноситься в аллокації на відповідного оператора газорозподільної системи (облгаз), а для споживачів, які отримують газ безпосередньо від “Нафтогазу” – на оператора ГТС ( “Укртрансгаз”) .
Алокація – це фіксація оператором ГТС обсягу газу в точці входу за конкретним замовником послуг транспортування, що дозволяє визначити ініціатора і обсяги небалансу.
Небаланс – це негативна різниця між обсягом газу, який замовник послуг транспортування представив на точці входу, і обсягом, відібраними з ГТС.
Таємниче балансування
Всі найбільші підприємства ТКЕ отримують газ безпосередньо від НАК “Нафтогаз України”. Такі поставки є частиною спеціальних зобов’язань (PSO -Public Service Obligation), які на НАК покладені Кабінетом міністрів.
Механізм і порядок розрахунків таких поставок прописаний у постанові уряду №187. Згідно з документом, газ поставляється ТКЕ за так званою соціальною ціною 5 900 грн. за тис. куб. м, з урахуванням ПДВ і двохвідсоткової надбавки НАК (без урахування вартості послуг з транспортування та розподілу газу).
Традиційно підприємства ТКЕ платять за газ із затримками і не в повному обсязі. За словами Олександра Фоменко, екс-директора “Київенерго”, проблеми з розрахунками за газ пов’язані з тим, що у підприємств недостатньо виручки за продане тепло – через те, що тарифи на тепло для ТКЕ зараз не покривають витрати.
Єдина можливість отримати від ТКЕ оплату за газ – збільшити для населення тариф на тепло. НАК “Нафтогаз України” припинити поставки газу підприємствам ТКЕ не має права. Такі дії суперечать закону “Про забезпечення теплом”. У разі “відключень” прокуратура порушує кримінальні провадження.
Проблема ТКЕ є однією з найскладніших в українській енергетиці – вона зачіпає інтереси широкого кола осіб. Йдеться про десятки мільйонів споживачів, місцевих органах влади, які є власниками комунального майна (до якого, як правило, і відносяться ТКЕ), центральних органів влади – НКРЕКУ, Міненерговугілля і Кабміну.
У нинішній ситуації, збитки від поставок газу для ТКЕ переносяться з балансу материнської компанії НАК “Нафтогаз України”, на дочірню компанію – “Укртрансгаз”.
Для цього в червні 2017 року юристи “дочки” програли суд проти НАК, що дозволило “Укртрансгазу” взяти на себе борги ТКЕ на суму майже в 1 млрд грн.
Суть схеми в тому, щоб не підтверджувати обсяги газу, поставленого на адресу ТКЕ. Для цього НАК не підписує акти прийому-передачі газу.
