Мешканці будинків 40-46, що на вулиці Івасюка, забили на сполох – у їхньому дворі таки будуватимуть. Замість спортивного майданчика та облаштованого смітника вже найближчим часом можуть вирости два будинки.
 |
Причин для обурення у людей не бракує. Тим більше, якщо врахувати передісторію. А має вона чималу бороду. Про можливість цієї забудови люди дізналися ще кілька років тому. І пішли оббивати владні пороги. Влітку 2010 року навіть пікетували ОДА. Тоді потрапили на прийом до губернатора. «Вишиванюк сказав, що розбереться з ситуацією, – переповідає один із мешканців Олександр Касапчук, – що він проти того, аби забудовували спортивні майданчики».
Відтоді все стихло. Люди заспокоїлися та тішилися своєю перемогою. І тут як грім серед ясного неба – 10 листопада інспекція Держархбудконтролю зареєструвала декларацію ТзОВ «Прикарпаттябуд» про початок будівельних робіт. І мешканці впевнені – будуватимуть уже найближчим часом, бо договір оренди землі закінчується у квітні наступного року. То що ж, їхні протести не вартували й ламаного гроша?
«Ми тоді говорили, що підемо до кінця, і ми підемо, – казав «Репортеру» Олександр Касапчук. – Якщо треба буде, то перекриємо вулицю Івасюка. Ми вже звернулися до депутатів по нашому округу. Невдовзі має бути пікет інспекції Держархбудконтролю. Хочемо там отримати відповіді».
Пікет відбувся – минулої п’ятниці. Організувала його свободівська більшість міськради. Прийшли з прапорами. Секретар міської ради Руслан Марцінків сказав вступне слово про свавілля забудовників, навів кілька прикладів, у тому числі і прецедент на вулиці Івасюка, і заявив, що міська рада не має важелів впливу на Держархбудконтроль, тому вони змушені пікетувати.
Говорили недовго. Ініціативні групи з мешканців разом із депутатами попрямували просто у кабінет начальника інспекції Василя Рудницького. За круглим столом вимагали відповідей. Почали саме з вулиці Івасюка.
«Чому інспекція дала дозвіл на початок робіт, якщо ви знали, що той об’єкт є конфліктним?», – питали депутати. Рудницький відповідав стримано та апелював суто до законодавства. «За законом, для об’єктів 1-3 категорії складності дозволи не видаються, ми просто реєструємо декларацію про початок будівельних робіт, – пояснював він. – Цей об’єкт нині пройшов усі необхідні процедури, декларація заповнена і причин для того, аби її не реєструвати, у нас не було». Ще й дорікнув депутатам, мовляв, не розуміє, чого прийшли до нього – інспекція не регулює забудову населеного пункту. А такі питання треба вирішувати на початковій стадії – при виготовленні проектно-пошукової документації чи виділенні земельної ділянки.
Інспекція зробила все згідно з законом, резюмував Рудницький. Та все ж, аби якось зняти напругу, погодився піти на зустріч з мешканцями будинку, яку запланували на вечір. Домовилися, що прийдуть і депутати, і представник забудовника.
Ввечері народу таки зібралося чимало. Емоції зашкалювали. З натовпу лунало: «Думають, що з нами можна робити, що хочеш!», «Не дамо будувати!», «Поставимо у дворі намети та чергуватимемо, аби не почали роботи!».
Рудницького зустріли стримано. Знову вимагали відповідей. Але нічого втішного не почули. «На ваше звернення ми перевірили наявність тих документів, на підставі яких заповнена декларація, – заявив він. – Бо під час реєстрації ми не маємо права це перевіряти. Всі документи відповідають дійсності. Тому, якщо дивитися з правової точки зору, все законно».
«І що робити? Які варіанти?» – питали люди. Рудницький пояснив – декларацію можна відмінити. «Відміняєте будь-який документ у декларації, і це буде підставою відміни декларації у правовому порядку, – запевнив він. – Для прикладу, міська рада може розірвати договір оренди землі».
Руслан Марцінків разом із мешканцями складали план дій: перше – потрапити на прийом до губернатора, бо він же обіцяв. Друге – секретар міської ради запевнив, що зі свого боку працюватимуть над розірванням договору оренди.
Якраз у цю мить і прийшов всіма очікуваний представник забудовника – інженер технічного нагляду Анатолій Чорний. Навіть представитися не встиг, як на нього полетіли докори та погрози. Намагався перекричати людей: «До початку будівництва інвестор має збудувати у дворі новий спортивний майданчик… Дуже легко мітингувати – давайте говорити конкретно»…
Люди слухати не хотіли.
Врешті Чорний відвів убік кількох мешканців і вони таки обмінялися номерами телефонів.
Зв’язалися з ним і ми. Анатолій Чорний розповів, що у неділю представники компанії зустрічалися з ініціативною групою мешканців. Домовилися, що у вівторок ще раз зустрінуться, аби розказати, що заплановано будувати, показати дозвільні документи. Але ті, за його словами, попросили перенести зустріч.
«Початок будівництва буде організовано тільки після спорудження дитячого майданчика, і як компенсацію за тимчасові незручності пропонуємо ще облаштування міні-футбольного поля у тому дворі, – запевняє Чорний. – Але річ у тому, що розпочинати роботи по будівництву у наших планах поки що немає».
Дивно. Будувати не планують, декларацію зареєстрували, а договір оренди закінчується у квітні. Анатолій Чорний відповів і тут: «Ми зареєстрували декларацію, аби мати повний пакет документів. Так, договір оренди справді закінчується у квітні, і якщо до того часу ми не почнемо роботи, то у нас заберуть цю ділянку. Але ми не плануємо будувати, у нас зараз дуже багато роботи, і зараз воно нам не потрібно. Не знаю, з чого піднявся такий переполох».
Ось така непроста історія. Чи й справді вона матиме щасливе закінчення для мешканців, скоро побачимо. Квітень не так далеко.
