Теорія комунальних реформ

«За опитуваннями соціологів слово «реформа» визначене як одне з найбільш подразливих для українців, – говорить начальник КП «Єдиний розрахунковий центр» Вадим Войтик. – Тому місцями ми заміняємо слово «реформа» на слова «перетворення», «зміни», «покращення». Так, за словами Войтика, міська рада наважилася на серйозні концептуальні зміни, які можуть стати моделями для цілої України.

Івано-Франківськ є першим містом в Україні, яке спромоглося розписати комунальний тариф так, як передбачає закон. Адже багато з того, що було раніше, робилося на око або ж так, як зручно чинов­никам чи комунальникам. Тепер на кожну зміну при розрахунку тарифу комунальники мають залізні аргументи на кшталт «так говорить закон».

Вадим Войтик демонструє типовий договір з мешканцями

Ключова ідея реформи полягає в тому, що будинок, усі його конструкції та приміщення тепер належать власникам квартир. І дах, і підвал, і горище. І будинки – не комунальні чи міські (як ми звикли думати), а наші, людські.

Власність – зобов’язує. Схоже, що із цим аргументом буде важко боротися. Бо всі звикли, що будинок та його утримання – це проблема жеку. А мешканці тільки скаржаться та нарікають…

Структура тарифу включає послуги: обов’язкові, першочергові, додаткові. Обов’язковими є прибирання прибудинкової території, ліфти, обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем (каналізація, водопостачання, теплопостачання тощо), ремонт технічних пристроїв та елемен­тів зовнішнього благоустрою, обслуговування димових і вентиляційних каналів, освітлення місць загального користування, вивезення сміття.

До першочергових належать: прибирання сходових, сервісне обслуговування домофону, вивезення рідких відходів. Від них можна відмовитися за бажанням 75% мешканців будинків – для цього треба написати заяву та зібрати підписи.

А додатковими є прибирання підвалів, технічних поверхів та покрівлі, дератизація, дезінсекція, утримання спортивних та дитячих майданчиків, експлуатація номер­них знаків на будинках. Від них можна відмовитися за бажанням 50% мешканців. І цим самим зменшити собі квартплату.

До речі, тариф можна зменшити і за рахунок прибирання прибудинкової території. Хоча ця послуга є обов’язковою, її можна «обрізати», переглянувши у бік зменшення площу прибудинкової території. Тоді мешканці за неї не платитимуть, але забудовники, отримавши відповідні дозволи, зможуть безпроблемно її забудовувати.

Однак, у квартирній платі взагалі відсутні поточні ремонти. Мешканцям новобудов у цьому випадку щастить. Вони взагалі нічого не платитимуть. Натомість, тим, у кого гірша ситуація з будин­ками (старий житловий фонд), поточний ремонт надаватимуть тільки за бажанням. За гроші. Якщо хочете полагодити дах – збирайте громаду, гроші, замовляйте. Приїдуть – зроблять. Але якщо не всім мешканцям той дах болить (а з першими поверхами, напевно, так і буде), то ремонт даху виявиться проблемою…

Ще одна новина. Тепер з усіма мешканцями Франківська буде укладено договір про утримання будинків та надання послуг з управління будинками. Але укладатимуться вони односторонньо. Тобто спершу угоди друкуються у комунальній газеті (тиждень тому вже надрукували), а потім мешканцям дають місяць на можливість відмовитися від умов цього договору. Не відмовився – значить, погодився.

До речі, ЄРЦ уже розрахував нові тарифи. Інша справа, що озвучити їх поки що неможливо. Адже ніхто ще не знає, від яких послуг люди відмовляться. Середній тариф в місті складає 1,069 грн./м². Якщо порівнювати з нинішнім тарифом, то він дещо зросте (зараз 1,04 грн./м² з ліфтом та 0,71 грн./м² – без ліфтів). Проте, це тільки середній. Тому зараз взагалі зарано говорити про те, які квитанції отримають франківці.

І ще: такі послуги, як «ліфт» та «вивезення сміття» теж будуть надаватися відповідно до того, скільки у квартирі квадратних метрів. Хоча логічно би було рахувати за кількістю людей: скільки їх користуються ліфтом чи продукують сміття, стільки і платять. Дотепер частково так і було: за вивіз сміття мешканці платили не з квадратних метрів, а з кількості прописаних (зареєстрованих). Проте, за словами Вадима Войтика, це робилося незаконно.

Зрештою, цим уже нікого не здивуєш. У Франківську завжди було важко знайти винних за незаконні речі, а ще важче притяг­нути їх до відповідальності. А от чому за ці роки ніхто не спромігся написати звернення до Києва та запропонувати логічні зміни до закону – питання.

До речі, ЄРЦ вже розділив місто на комунальні округи. Саме на їхній території скоро відбудуться громадські слухання і таким чином людям пояснять про остаточний відхід від розподілу міста за жеками. А в планах на майбутнє жеків взагалі не буде – їм на зміну прийдуть інші надавачі послуг. Відхід від ЖЕО має відбутися вже 1 січня цього року. Саме тоді остаточно почне працювати контакт-центр ЄРЦ. Його оператори прийматимуть та відпрацьовуватимуть звернення мешканців і спеціальних служб. До речі, поскаржитися можна буде через веб-сайт, смс-повідомлення або телефоном. А про те, в якому стані зараз вирішення вашої проблеми, можна буде прочитати на сайті ЄРЦ, завдяки персональному логіну.

Відтак, виглядає, що позитиви й негативи реформи ми ще не до кінця можемо оцінити. Ясно одне – буде непросто. Можливо, прозоріше, можливо, якісніше – дуже хочеться в це вірити. Але дорожче. І за жеками вже не сховаєшся. Не довелось би за ними плакати, а?