Три роки тому Тарас Виноградник був на доленосному саміті у Вільнюсі, де Україна мала підписати угоду про асоціацію. Бачив, з чого почався Майдан, хоча, як і жоден із нас, не міг уявити, що доведеться пережити країні. Нині він очолює обласний осередок «Самопомочі» й каже, що лиш так – маючи конструктивну і тверду позицію – можна реалізувати цілі Майдану.
– Пане Тарасе, пам’ятаєте ті події?
– У Вільнюсі я був у складі нашої делегації. Все відбувалося на моїх очах: приїзд Януковича, Арбузова, їхні доповіді, мої зустрічі з єврокомісаром Штефаном Фюле. Ми летіли туди такі піднесені, думали – от він, цей поштовх… До речі, цікавий момент, ще ввечері Арбузов запевняв – усе підпишемо. А колеги з Києва уже передавали – щось не так, бо Янукович полетів через Москву. Другий натяк, на вечірній зустрічі Фюле сказав: «Друзі, ви робіть реформи, ми вам поможемо, але за вас робити не будемо». А потім уже все прояснилося… Ще запам’ятав, як їхали в Києві з аеропорту і бачили автобуси зі звезеними шахтарями, потім бачили студентів, ще фотографувалися з ними…
– Уявляли, що підете в політику?
– Тоді – ні. А вже після Майдану стало ясно, якщо ми самі щось не зробимо, то ніхто за нас не зробить, тож треба йти.
– Чому «Самопоміч»?
– Бо вона має чітку ідеологічну платформу – це християнсько-ліберальний напрямок, мені подобається ця ідеологія. Плюс я бачив, що це не популістська політична сила, бо вона базується на тому, що вже зробила і для мене був серйозним приклад Львова.
– Ви голова фракції в облраді, з ким вдається знайти спільну мову, з ким – ні?
– Коли була перша погоджувальна рада, ми запропонували: давайте укладемо угоду про регіональний розвиток і всі політичні сили її підпишуть. На жаль, жодна фракція на це не пішла. Чому? Бо все було поділено. Я не хочу сказати, що ми в опозиції, просто у нас є своя конструктивна позиція. Якщо взяти наші голосування, ми фактично завжди голосуємо «за». Але не голосуємо там, де бачимо, що це йде на шкоду Франківщині, або там є корупційна складова. Для прикладу, не голосували за бюджет 2016 року, бо він був складений похапцем, не голосували за формування керівних органів облради – бо це було кулуарно.
– Що зараховуєте до своїх досягнень?
– Ми повносили багато конструктивних речей у положення про комісії, чимало змін у регламент. Наполягли на тому, що має бути електронна система голосування. Не хочу сказати, що це лише наша заслуга, але й наша у тому числі. Підготували кілька звернень – щодо фінансування профтехосвіти, і області, нарешті, дали гроші. Звернення щодо підтримки учасників АТО, аби держава компенсувала 50 % від вартості житла, якщо вони беруть кредит. І це вже є у законі.
На жаль, не пройшли рішення щодо прозорості використання екологічних коштів. Ми розуміємо, що в цій темі зав’язані всі. А екологічні кошти – це близько 140 млн на область. Ще нам не стало одного голосу для рішення щодо участі забудовників у розвитку тергромад. Ми показали, що у громад вкрадено близько 1,5 млрд. Сесія не підтримала, але ми звернулись у прокуратуру.
– Прості люди часто звертаються?
– Звісно, от лиш повернувся з сесії Богородчанської селищної ради, люди звернулися, бо виконком утричі збільшив плату за утримання прибудинкової території. Ми зібрали підписи за проведення сесії, й вона це рішення відмінила.
У нас є громадська приймальна, кожен може прийти. Також відкрили юридичну приймальну, на Військових ветеранів, 14. От, у понеділок люди передали матеріали з Кутів – по недобудованій школі, ненакритому садку, стану доріг. І ці матеріали вже опрацьовані, підготовлені депутатські звернення.
– На жаль, зараз все частіше говорять про розчарування, які у вас настрої?
– З досвіду спілкування з людьми, я б сказав, що є кілька станів: розчарування, агресія, зневіра та байдужість. Українцям притаманно – хочемо все і зразу. Але треба починати з себе і ми починаємо з себе. «Самопоміч» – політична сила, яка вносить конструктив, це не закидання шапками й не популізм. Це тверда позиція. І ми не раз страждаємо через це. Але розчарування в нас немає, ми йдемо далі і з цієї дороги сходити не будемо.
Comments are closed.