Президент Петро Порошенко виступив на Генасамблеї ООН в Нью-Йорку. hromadske.tv зібрало головні тези виступу глави держави.
– Москва почала ризиковану гру, вторгшися на Донбас, але заперечує свою участь. Проте немає сумнівів, що йде агресивна війна проти моє країни.
– Події в Україні – це не внутрішній конфлікт і не громадянська війна… Мільйони українців опинилися в окупації, мета якої – змусити їх відмовитися від суверенітету під гаслами спільної історії, “братніх народів” та напророкованого спільного майбутнього.
– Росія закликала до утворення міжнародної коаліції для боротьби з терористами. Звучить круто, але у це важко повірити, якщо ви надихаєте терористів прямо біля свого порогу, створюючи маріонеткові держави.
– Порошенко прямо звинуватив Москву у озброєнні бойовиків на Донбасі, висміявши заяву Путіна про можливість придбати подібну зброю “у будь-якому магазині”.
– Росія навмисне створює довкола себе “пояс нестабільності” – Південна Осетія, Нагірний Карабах, Придністров’я, Крим. Хто наступний?
– У будь-якій демократичній країні крадія карають за законом, проте у 21 сторіччі ООН не може розібратися з країною, що загарбала частину іншої.
– Своїм використанням вето [щодо трибуналу по МН17] Росія показала всьому світові, що не зацікавлена у правді про організаторів злочинів.
– Право вето не має становитися актом прощення злочину і уникнення покарання. Я вітаю ініціативу Франції, підтриману Мексикою, щодо обмеження права вето у Радбезі ООН. Увага має бути звернена до реформи РБ ООН, зокрема його розширення для репрезентації всього світу.
– Міжнародна миротворча місія на Донбасі може сприяти виконанню Мінських угод.
– Україна дотримується букви і духу Мінських угод. У випадку їх недотримання [іншою стороною] немає іншого виходу, окрім посилення санкцій.
– Повага до територіальної цілісності та суверенітету – все, чого вимагає Україна. Але ми не погодимося на менше.
– Україна платить дуже високу ціну за свою свободу, ціну людських життів.
– Уперше за 24 роки незалежності Україна ухвалила стратегію захисту прав людини.
– Не можу не згадати Надію Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка – політичних в’язнів Кремля. Закликаю світ до посилення тиску на Росію задля їх звільнення.
– Правда на нашому боці, проте ми здатні зробити все набагато швидше за підтримки світової спільноти.
– Наступного року буде 30-та річниця Чорнобильскої катастрофи, запрошую Генерального секретаря ООН присвятити цьому особливе засідання організації.
– Як непостійний член Радбезу ООН Україна буде надійним та передбачливим партнером.
