Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Андрій Малєєв на своїй сторінці у Фейсбук підбив підсумки судової реформи.
Судова реформа не відбулась. Це вже можна констатувати. Ті самі суди назвали інакше і загадково блищать очима. Ті самі кодекси (для збереження тих самих судів) переписали іншими словами, пустили злого духа від натуги й інтригують. Тих самих з тими ж ухватками (уміннями) перетасовують і переконують, що ось тепер доценти з кандидатами як візьмуться – і попре. У Верховний Суд набирають носіїв готових знань і каліграфів. «Гарний і поганий» слідчі (ВККСУ і ГРД) міняють ролі і під «шумок» проштовхують «своїх», хто за що. Головне, своїх, а там розберемося.
Цивільних справ меншає, а кримінальних більшає. Кримінальні справи не розслідуються, а в суди йдуть ті, які або самоходом або під тиском. А воно не лізе, бо ніяке з самого початку та ще й має запор судопроводу у вигляді КПК. Судді без повноважень, справи розглядати нікому.
Голови судів ті самі, бо ті самі обирають тих же, не зважаючи на обмеження по термінах. Кучма і Путін (Путін, Холмс!) на третій строк не пішли, бо невдобно, а цим плювати. В судах діти суддів помічниками у колег. Колеги з дітьми, а діти з колегами. Переплелось – не розплетеш. НАЗК і НАБУ сплять і уві сні причмокують губами, які злиплись від премій, переварюють Насірова. Совість втрачена, роблять «на зло». Як ви нам, так і ми вам. Мста всіх усім.
Звичайну, трохи «просунуту» електронну пошту, пропагують як інноваційний «електронний суд», вгепуючи в цей морально старий порожняк неміряні народні гроші. Ніхто ні за що не відповідає, кінців у будь-якого питання не знайти. Зате біля корита – не протовпитись від експертів-імітаторів. І всі крадуть, крадуть, крадуть (пиляють гранти та міжнародну допомогу на реформи). Народ зловісно мовчить і точить ножі, на які садитиме всіх, без розбору. А на обрії вже бовваніє штучний інтелект, мережеві гейм-процедури із глибоким зануренням і кібернетичний суддя. А ми цього не помічаємо. Ступор, панове. Це реформи? Одна надія на Трампа, він один може припинити цей дикий карнавал абсурду із задано поганим кінцем (жертвоприношенням), просто сказавши – досить.
