Минулої п’ятниці депутати облради прийняли на сесії десяток різних звернень. До президента, генпрокурора, Кабміну, Верховної Ради, генсеків ООН, Ради Європи і т. д. Звернення стосувалися політичних репресій, 9 травня, української мови, багатодітних сімей тощо.
І хоча час від часу депутати понуро скаржаться, що на ті заяви ніхто не реагує, вони все одно їх приймають. Більше того, роблять це не за хвилину, а довго та прискіпливо підбирають слова.
 Юрій Романюк не дозволив Василю Чуднову виступати поза чергою |
Сич – не Ванга
Депутати Калуша стурбовані роботою обласної ради. Про це повідомила депутат облради від Української партії Оксана Табачук. Головний аргумент – розподіл коштів відбувається без врахування потреб калуської громади. «Складається враження, – йдеться у зверненні Калуської міськради, яке зачитала Табачук, – що на карті області такої адміністративної одиниці, як Калуш, не існує». Відтак, якщо ситуація докорінно не зміниться, калушани залишили за собою право «і надалі ігнорувати усі рішення обласної ради».
Голова облради Олександр Сич запевнив, що бюджетні пропозиції враховує не рада, а ОДА. Проте, відколи він на посаді, пропозицій не надходило. «Ви прекрасно розумієте, – сказав Сич, – що ні я, ні мої заступники не наділені такими властивостями, як Ванга, аби передбачати, про що думає керівництво Калуша».
Насправді, чи область ігнорує Калуш, чи навпаки – питання. Бо в області є консультативна рада, куди увійшли всі голови міст та РДА, – крім мера Калуша Ігоря Насалика. Зрештою, і грішити на фінансування їм нема чому. Бо якщо не допомагає бюджет обласний, то сприяє державний. Так, минулого року Калуш отримав півмільярда гривень.
Згадали депутати й екс-заступника мера Калуша Віталіну Радецьку. Нардеп Зіновій Шкутяк сказав, що слова Радецької – це політична позиція, яка розвивається навколо України. Він запропонував звернутися до прокуратури, щоб вона проаналізувати питання на предмет відкриття кримінальної справи. На цьому й погодили.
Хто більший патріот?
Багато часу приділили обговоренню подій 9 травня. Квітневим рішенням облрада заборонила публічне використання червоних прапорів на усіх спорудах, незалежно від того, у чиїй вони власності. І прапори дійсно ніхто ніде не встановлював. Проте, як зауважив депутат-свободівець Василь Скрипничук, багато кого бачили поруч із «неконституційними прапорами неіснуючої держави з молотком і свастикою».
Скрипничук закцентував: присутні на сесії нардепи від Партії регіонів (Ігор Зварич і Василь Чуднов – Авт.) також взяли участь у цьому. Він навіть пожартував, що, якби мав бажання виглядати супер-патріотом, то міг би запропонувати поставити на голосування питання, аби не запрошувати цих народних депутатів у президію облради, або навпаки – дозволити їм приходити тільки з георгіївськими стрічками.
Натомість, більшим патріотом, певно, захотів виглядати Василь Попович, також свободівець. «Пропоную в наше рішення внести пункт, щоб депутати від Партії регіонів не займали місця у президії та не дратували громадськість своїми діями», – сказав він. Згодом на вимогу голови облради Попович свою пропозицію зняв.
Василь Чуднов попросив дати йому слово. Проте, голова фракції «Батьківщина» Юрій Романюк зауважив, що всі депутати стоять в черзі до мікрофона. Аби дозволити Чуднову говорити, депутати взялися голосувати. Не вистачило семи голосів. Сич вибачився, Чуднов сказав, що йому «гірко і боляче», а Романюк виправдався: «Хай би виступав в порядку черговості». Василь Чуднов залишив залу. Разом з ним пішов Ігор Зварич і вся фракція Партії регіонів.
А голова ОДА Михайло Вишиванюк пішов на трибуну. Він запевнив, що дотримав свого слова, адже на жодному адмінбудинку червоних прапорів не було. «Я такий самий патріот, як і кожен із вас, у тому числі й депутати від «Свободи», – сказав Вишиванюк. – Я категорично проти червоного прапора, який приніс зло українському народові. Крім того, я категорично проти того, щоб нас з вами використовували треті сили і націлювали на боротьбу між собою».
Врешті, депутати домовилися, що 22 червня на могилах чи меморіальних пам’ятниках не буде жодної символіки, окрім синьо-жовтого стяга із траурною стрічкою. «Це день скорботи, – сказав голова ОДА. – Усі ставлять свічки і моляться. Ніяких прапорів». І ще – заборонили примусове зібрання студентів на проведення політичних акцій.
Про репресії та союзників
Депутати від фракцій «Свобода», «Батьківщина», «Наша Україна» і «Фронт змін» вирішили прийняти звернення про політичні репресії. Тут вони згадали про «погіршення матеріального становища населення», «псевдореформи», «зрежисовані показові вистави проти лідерів опозиції», «червоні прапори» і т. д. Засудили та висловили протест владному режиму та вимагали припинити розкол України на схід і захід.
Голова фракції «Наша Україна» Тарас Парфан (нещодавно його переобрали замість Остапа Дзеси – Авт.) запропонував внести у звернення деякі зміни. Його правки стосувались імен. А точніше – згадок про Юлію Тимошенко, Ігоря Діденка та Анатолія Макаренка. Парфан пропонував замінити їх словами «політичні опоненти». Свої пропозиції він не обґрунтував.
Романюк взявся захищати «репресованих». «Якщо це викинути, то буде не заява, а політична клоунада, – сказав він. – А якщо хтось має політичне замовлення зірвати політичну заяву, то чесніше було би сказати, що фракція з політичних міркувань не буде голосувати за це. Бо їх влаштовують політичні репресії проти союзників».
Парфан попросив перенести голосування до «після обіду». Там вони все-таки домовилися. Згадку про Тимошенко лишили, а Діденка та Макаренка «прибрали». Виглядало дивно. Вибори ще не починалися, а зайва згадка про політиків – на ціну золота. Чи будуть вони так і надалі поступатися один одному – подивимось.
