Цього разу редакція газети «Репортер» одноголосно вирішила відзначити голову Івано-Франківської ОДА. За надрадикальний підхід до охорони культурної спадщини. Минулого четверга він назвав франківський Палац Потоцьких купою розвалюх і запропонував знести нещасну пам’ятку. За його словами, краще доручити архітекторам розробити на місці палацу проект культурно-мистецького центру у класичному стилі.
На прес-конференції у понеділок Михайло Вишиванюк змушений був продовжити тему. «Коли у 2004 році ми передавали палац Потоцьких Бахматюку, коли я пропонував зробити там культурно-мистецький центр, то це такий хай був піднятий! – згадав голова ОДА. – І ким мене тільки не обізвали, чи не злодієм. А потім закрутилося, замутилося, пішло, простояло купу років, розмокло. І зараз там немає що ремонтувати. Зараз маємо руїни. Я обійшов усе з будівельниками, і всі згідні – ремонтувати нема що. Пізно, батюшка».
Отже, маємо дуже своєрідний підхід до пам’ятки історії та архітектури. Трохи дивно чути таке від голови ОДА, відомого в області ґаздівським підходом. Невже він не знає, що там, де справа стосується історичних пам’яток, завжди є що ремонтувати? Недурні люди в Європі б’ються за кожен старий камінчик, аби зберегти. Щоб було чим пишатися та й ще туристам «продати». А кому потрібен новобуд? Це як замість реставрувати, спалити, наприклад, шедевр Рембрандта й намалювати красивеньку копію. Звісно, воно простіше й дешевше, лише цінності – нуль. А ґазда Михайло Вишиванюк ризикує залишитися в історії, як «той, що зламав палац». Що збудував, люди можуть і забути, а знесену історію – ніколи.
До речі, нині той самий Олег Бахматюк з рекламних постерів говорить про те, що знає, як залучити в Україну 25 млрд. доларів. «Підняти» руїну, напевно, коштуватиме значно дешевше. Залишилось лише домовитися.
