У прифранківському селі Хриплин не вщухає конфлікт між селянами, сільським головою та залізничниками. Менше року тому тут побудували будинок для працівників залізниці, а каналізацію не підключили. Для цього потрібен дозвіл сільради. Будівельники провели каналізаційні труби у потічок, який впадає у Бистрицю Надвірнянську.
Минулого тижня в актовій залі Хриплина відбулися «масові» збори селян, на яких були присутні лише 26 осіб, троє представників залізниці та мешканці того горе-будинку.
 |
«Коли заселялись у це приміщення, то не знали, що там немає каналізації, – каже залізничник Михайло Маріяш. – Із газет дізналися, що там має бути якась біологічна очистка. Тиждень тому була сесія сільської ради, то начальник водоканалу так розказував, що аж любо було послухати: що час на місці не стоїть, йдуть нові технології, а люди про них не знають. От і застопорили. У тому будинку живе вісім сімей. Ходити до туалету та прати доводиться на вулиці».
Про те, що люди живуть у таких умовах, селян мало цікавило. Більше турбувались про те, хто дозволив провести каналізаційні труби у потічок, який протікає повз людські городи та будинки. Хоч селянам і пообіцяли, що там будуть очисні споруди, і в потічок стікатиме вже очищена вода. Але люди в це не вірять.
«Станція біологічної очистки призначена для того, аби очищувати побутові стоки, – говорить начальник Івано-Франківської дистанції водопостачання на залізниці Іван Солодюк. – Тому в потічок буде стікати вже очищена вода. Усі вигрібні ями та гноянки, що знаходяться біля ваших будинків, шкодять набагато більше, ніж ця станція. Я вже чотири місяці сюди приїжджаю та пояснюю це. На Івано-Франківській дирекції є дві великі станції біологічного очищення. Експлуатуються вони нормально, очищена вода потрапляє в річку. Найбільша, 200-кубова, станція стоїть біля Румунії. Звідти вони беруть воду, тому там і мови немає про те, що вода не очищується».
Але люди все одно протестували. Їх цікавило, хто буде контролювати ту станцію, ремонтувати в разі потреби, та засипатиме нові бактерії для очищення.
Після двогодинної суперечки компроміс таки знайшли. Селяни дадуть добро на експлуатацію очисної споруди, якщо залізничники дороблять проект, внесуть туди додаткові фільтри чи облаштують дренажні поля, а не скидатимуть воду в потічок.
Та поки організують наступні збори села, внесуть зміни у проект, усе затвердять – мешканцям будинку залізничників доведеться без каналізації прожити ще до весни.
