Я не політичний оглядач, я розслідуваннями займаюсь, але дуже добре пам’ятаю день, коли «диктаторські закони» були винесені на голосування. Тоді всі сміялися з ідіотів, які затіяли те божевілля, бо не вірилося.
Пам’ятаю навіть розкол серед колег і гру в «вірю/не вірю». Особисто я не вірив, що їх ухвалять. Бо мені це нагадувало такий спосіб ескалації, коли влада бензином намагалася загасити пожежу в країні. Посміховиськом була сама процедура голосування 16 січня. Це було незаконно, бо депутати просто оголосили рішення, а не прийняли закони. Було нахабне порушення: фотофіксація показала, що тягли руки не більше 120 депутатів, а підписів потім стало більше, бо інших дожали й ті підписали.
Але, як на мене, ці закони принципово б нічого не змінили, тому що країна вже змінилася. Потяг вже рушив з пагорба. Його можна було трохи підправити – праворуч чи ліворуч, але він все одно мчав донизу. Янукович наполегливо пхав потяг у прірву і 16 січня той проскочив останню рятівну розвилку, перейшов свою червону лінію. Для режиму Януковича настав «The Final Comedown». Він був приречений взагалі, після своїх золотих батонів, мільярдера сина, Межигір’я, чорної каси… «Диктаторські закони» його остаточно делегітимізували. Він вже не був президентом. І розстріл Небесної Сотні це тільки підтвердив.
Росія безпосередньо впливала на події взимку. Ці законопроекти були списані під копірку з російських. Коли ситуація для Януковича стала загрозливою, Кремль надиктовував рішення, а наші тупо перекладали. Команда Януковича намагалася за допомогою законів 16 січня загасити резонансні технології спротиву, точково придушити Майдан: заборонити пересуванням в колонах автомайданівців, введенням «іноземного агента» залякати незалежних журналістів, зокрема «Громадське ТБ» й «Українську правду».
Але на тих, хто тоді підтримав «диктаторські закони» не варто ображатися, вони по-іншому просто не вміють. Моя колега Аня Бабінець робила розслідування про мисливський клуб «Кедр», де любили відпочивати Янукович і сім’я. У них там символом є вовк. Але які вони вовки? Вовк сильна, але благородна тварина, яка задіяна у відтворенні гармонії в природі. Вони ж просто сарана, пхнуться до влади, копошаться між собою, а люди, яким ми платимо зарплату не травлять сарану, а вдало співпрацюють з нею.
Тому тут виникає питання до нинішньої влади: чому ці люди не отримали хоча б умовні терміни? Вони скоїли службову, посадову підробку документів, порушили регламент, пропихували закони, які не зібрали належної кількості голосів. Карати треба! На них зібрано цілі шухляди кримінальних приводів: розкрадання бюджетних коштів, навіть є факти причетності до вбивств людей. Позови подавалися, але зрештою Генпрокуратура не порушила жодної кримінальної справи. Та що там говорити, якщо в нас навіть вбивць спокійно відпускають….
Вирішувати, звісно, вам, але особисто я не проголосую за людину, яка хотіла в Україні встановити диктаторський режим.
Дмитро Гнап,
український журналіст, громадський активіст
