Життя за тенденціями

Я і мода ніколи не могли подружитись. Занадто це минуча річ, яка ніколи не перетиналась із моїми інтересами. Одягатись мене вчили батьки: тато привчив до економії й якості(тому в жодному разі не дозволю собі одягнути китайську річ, яка розтягується за першим пранням), а мама – до відчуття стилю і класичного одягу. Модна музика мене почала обходити стороною у класі восьмому – коли на зміну популярному тоді року я почала переходити до джазу та інструментальної музики, а потім і не розбирала жанри – слухала те, що подобається. Кіно, телебачення, навіть модна їжа – усе до мене доходило або запізно, або й узагалі ніколи. 
Та якщо й подумати, а що таке мода? Те, що роблять зараз усі. Мейнстрім. Але ж чому це роблять усі? Невже усім раптом прийшла думка зробити одне і те ж? Звісно, що ні. Мода – це слово чисто комерційне. Те, що придумали метри медіабізнесу та легкої промисловості. А піпл хаває…
Візьмімо, до прикладу, одяг. Я й не встигла схаменутись, як мода пройшла попри мене і діаметрально змінилась. І я одного прекрасного дня побачила, що увесь мій гардероб застарів. Звісно, я теж подорослішала, але у мене не було жодної модної речі, жодного тренду сезону – усе відстало як мінімум на два роки. Тут можна виділити два фактори, чому. Економія і мораль. Нащо за якусь модну річ викладати третину батьківської зарплати, якщо на таку саму суму можна купити три речі із старої колекції? Та й за сезон вона знову стане застарілою. До чого ж тут мораль, спитаєте? Мені якось не по собі стає, коли я бачу дівчину-підлітка, котра носить спідницю, яка ледь закриває сідниці. Чи хлопця, у якого спершу йдуть труси, а десь внизу починаються штани. І оце мода? Та тут як мінімум можна заробити безпліддя. Чи швейні фабрики і фармацевтичні компанії заодно? 
Мода – це маніпуляція. Індустрії, що створюють моду, найбільше маніпулюють споживачем. “Купи цю річ, на тебе зверне цей хлопець/твій статус підніметься/ти не виглядатимеш такою повною(худою)”. І людина купує, але не задумується:” А чи дійсно мені це потрібно?”. А потім виникає анекдотична проблема: “Купу висить, а нічого одягти”. І ноги знову прямують до магазину.
Мода – це статус. Правда, тут вже грає значення локальна мода. Особливо для підлітків, де усе – музика, одяг, звички зароджується у маленьких компаніях: так, якщо у рок-компанію прийде хлопець у класичному костюмі без шкідливих звичок, то його засміють.(не стереотип. а правда життя) І часом така мода може калічити життя: 13-річні дівчатка, які ведуть активне статеве життя чи алкоголізм/наркоманія починаються найчастіше саме там.
Хоча б краєм вуха про моду, звісно, потрібно слухати. Але важливо не захопитись нею настільки, щоб сліпо йти за нею. Усе добре в міру.:)