—?Чиї інтереси Ви відстоюєте в міській раді?
—?Я є представником молоді в міській раді, бо з 17 років займаюся молодіжною політикою, і ця галузь мені дуже близька. Я поставив перед собою завдання підняти молодіжний рух на якісний рівень. Першим позитивом був «Форум молодіжних організацій м. Івано-Франківська», який відбувся за моєї ініціативи та часткового сприяння. Цього року почала роботу «Школа лідерів». Я не можу перебільшувати її результат, але знаю, що все залежить від лідерів, тому ми почали їх виховувати і готувати. У травні ми вручили дипломи 52 підготовленим особистостям, а через 2?3 роки чекаємо справжній лідерський «БУМ».
Коли я став головою міської організації Молодіжний союз «Наша Україна», то стикнувся з неприємною тенденцією, яка зараз присутня у молодіжному русі: молоді люди, які тільки приходять в організацію, вже питають, що їм за це буде. А потім із цікавістю запитують «коли?». Якби я мислив такими категоріями, то нічого б не досяг, бо ніколи не знаєш, коли відбудеться подія, яка змінить твоє життя і ти станеш на сходинку вище.
—?Коли Ви стали на сходинку вище? Як довго йшли до цього?
—?Я став депутатом, коли мені було 24 роки. Мій життєвий шлях склався так, що це трапилось на дев’ятому році моєї громадської діяльності. Починав я з навчання у Школі лідерів у 1997?1998 роках, потім став головою осередку Народно?демократичної ліги молоді в Коледжі електронних приладів, а згодом заступником голови обласної організації «Народно?демократична ліга молоді».
У 2001 році я прийшов на презентацію «Пласту», до діяльності якої одразу долучився. Але через рік мене виключили за несплату членських внесків. Саме в той період я став заступником голови обласного комітету молодіжних організацій та головою обласної організації «Молода Просвіта». Тоді я весь свій потенціал спрямував туди. Окрім цього, я був дотичний до роботи Молодого руху (при УНР), створював Українську студентську спілку, стажувався в Молодіжній адміністрації.
Далі події в моєму житті були прив’язані до Помаранчевої революції, тобто це «Студентська хвиля», «Пора», «Чиста Україна». Потім був Молодіжний союз «Наша Україна», і вже внаслідок цього я потрапив до списку «Нашої України» і став наймолодшим депутатом міської ради. Зараз я вважаю, що молоді не вистачає в політиці, вона важко приходить в політику і швидко в ній псується. Багато моїх молодих колег забули, що вони вихідці з молодіжної політики і як складно молоді реалізуватися в нашому місті та області.
—?Голова фракції «Наша Україна» у міській раді Михайло Івасютин іноді ставить Вас та Сергія Борзова на місце, вказуючи на вік. Це Вас не зачіпає?
—?Я б так не сказав, бо належу до людей, які думають про обличчя партії і прагнуть того, щоб фракція голосувала злагоджено, приймала позитивні рішення. Я помітив це лише одного разу з питанням про Школу лідерів, він тоді сказав, що це проект не сьогоднішнього дня. Можливо, так і було, адже питання, внесені на розгляд сесії, були складніші. Але все ж таки на наступній сесії це питання було прийняте.
—?Я бачила ще випадок, коли Ви сказали меру, щоб виходив із зали, якщо йому не подобається, а М. Івасютин одразу вийшов до мікрофону і попросив вибачення за свого молодого колегу…
—?Він вважав за необхідне так сказати і сказав. Мене це не зачепило. Я знаю, що голова фракції може посадити на місце тих людей, які вболівають не за інтереси громади, а за свої власні, а це мене не стосується.
—?Як Ви ставитесь до того, що Ваше прізвище потрапило до списку депутатів, яких підозрювали у тому, що хтось із них є «Депутатом Ікс», який давав оцінку дрес-кодам наших жінок-політиків у номері газети «Репортер» двотижневої давності? Володимира Олійника згадали поряд з іменами таких депутатів, як Володимир Стасюк, Богдан Федьків, Ігор Халаменда.
—?Я багато чув про цю статтю, але, на жаль, не читав. Зараз багато хто будь-якими методами намагається потрапити на шпальти газет та ефіри. Я поважаю жінок у владі і вважаю, що таким чином не потрібно було їх описувати.
—?То чому подумали й на Вас?
—?Однією з причин є певне та, що я неконсервативна людина в політиці. Мої виступи часто є гострими і нестандартними. Це, до речі, є моєю позицією.
