У ході судових засідань було з’ясовано, що декілька років тому, до однієї із медичних установ обласного центру, батьки привезли свою дитину на планову операцію.
На операційний стіл дитина потрапила із аналізами майже тижневої давності, також ніхто з лікарів не звернув увагу на симптоми ексикозу (що проявилось у знижені ваги тіла) та на цілий ряд інших даних. Попри абсолютні протипоказання хірург та анестезіолог прийняли рішення про «готовність» пацієнта до операції.
Після хірургічного втручання дитину перевели до післяопераційної палати та розпочали спостереження. Згодом самопочуття дитини почало погіршуватись і її перевели до відділення інтенсивної терапії, де за декілька днів настала смерть маленького пацієнта.
Про те, якщо б лікарі повністю дотримувались правил лікування, смертельного наслідку вдалося б уникнути.
Дослідивши докази та оцінивши їх в своїй сукупності, суд прийшов до висновку, що вина хірурга у скоєнні злочину знайшла своє підтвердження, і кваліфікував його дії за ст. 140 ч. 2 КК України, як неналежне виконання своїх професійних обов’язків, внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому.
Суд визнав винним обвинуваченого лікаря у вчиненому злочині, призначив покарання, заборонив займатися лікарською діяльністю, що пов’язана із оперативним втручанням, а також стягнув матеріальну та моральну шкоду на користь потерпілої.
Однак, слід також зазначити, що вирок суду ще не набрав законної сили, а тому обвинувачений (який до речі не визнає своєї вини) може подати апеляцію.
Comments are closed.