У прикарпатському селі Пійло (що на південний захід від Калуша) через потрапляння розсолів у водоносні горизонти почалося засолення сільських криниць. Не допомагає навіть потрійна система фільтрації, передає Gazeta.ua. Кожен п’ятий мешканець села фактично залишився без води.
Насправді за питною водою люди вже 10 років ходять до лісового джерела або на інший край села. Уперше солений присмак у воді мешканці Пійла відчули приблизно у 1997 році, розповів сільський голова Микола Семанів. Уже в 2006 році Калуська районна СЕС зафіксувала у сільських криницях потрапляння води, яка у 2,3-6,4 рази понад норму була перенасичена хлоридами. Результати моніторингу засвідчують, що площа засолення водоносних горизонтів із кожним роком збільшується.
Доки працював місцевий калійний завод, проблеми не було, вода була цілком придатною і безпечною для вживання. Згодом же виробництво заморозили, а його небезпечні залишки закопали у землю.
Люди спочатку копали інші криниці, виводили труби за кількасот метрів у бік лісу, шукали нові джерела. Селяни зіпсували собі не один домашній рушник, одяг та інші речі. Більше того, сіль швидко руйнує побутову техніку, гниють навіть водопровідні крани, — зазначив сільський голова.
За даними Держекоінспекції в області, ареал забруднення підземних вод простежується від хвостосховищ через Домбровський кар’єр і досягає дороги Калуш-Долина.
Наразі одним з виходів із ситуації є будівництво річкового водогону. Хоча кілька років тому Калуська районна санепідстанція запропонувала дешевший для держави вихід із ситуації: жителям села рекомендувалося вживати бутильовану столову воду, а сільському голові організувати централізований завіз питної води з джерела гарантованої якості паспортизованим спецавтотранспортом. Але на це у сільському бюджеті грошей немає.
За словами начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Калуської райдержадміністрації Богдана Скрипника, проблема засоленості криниць уже давно вийшла за межі Пійла. Так, аналогічне лихо торкнулося вже й інших населених пунктів, які межують із Домбровським кар’єром.
