Фінансовий сектор України — один із лідерів у залученні прямих іноземних інвестицій — 20?% усього накопиченого іноземного капіталу. А в Івано-Франківську, взагалі, майже 50?%. Позаяк приблизно 40?% банківської системи належить іноземному капіталу і перевищує порогове значення межі економічної безпеки (30?%), то негативний вплив світової фінансової кризи може поширюватися безпосередньо. Якщо материнські компанії зазнаватимуть збитків та матимуть проблеми з ліквідністю, то все це бумерангом відіб’ється на більшості наших банківських установ.
Та чи можна перекладати з хворої голови на здорову? Тим більше, що не всі голови клієнтів нині можна назвати здоровими. Бо комусь зарплату знизили, а когось просто скоротили. В цьому випадку банки розуміють тільки себе. Більше того, ставлять свою проблему під номером один в державі, не розуміючи того, що таким чином вони ризикують «завалити» ринок бувшими у вжитку квартирами та машинами.
Заступник міського голови Ярослав Яцишин наголошує, що вже є пропозиції народних депутатів України на розгляд Верховної Ради про те, щоб строго-на?строго заборонити комерційним банкам піднімати відсоткові ставки по виданих до 1 вересня 2008 року кредитах і нараховувати пеню людям, які не виплачують кредит у зв’язку із звільненням з роботи.
На думку Яцишина, це надзвичайно важлива і нагальна пропозиція. Адже люди брали валютні кредити, які складали 12?% річних, замість 18?20?% в гривнях. Позаяк нині долар зріс, то це вже само собою дуже серйозно «вдарило» по платоспроможності людей, які, отримуючи зарплату в гривнях, йдуть купувати долар. А тут ще й банки самовільно присилають листи, мовляв, в зв’язку з певними обставинами, просимо підписати додаткову угоду, де відсоткова ставка вже не 12, а 18?% річних.
«В таких листах банки пишуть: якщо не бажаєте, то просимо вас терміново погасити весь кредит в повному розмірі. Тобто людина розраховувала собі на роки погашення того кредиту, а її зараз зобов’язують погасити його в повному порядку. А в кінці наче навмисно дописують так, щоб взагалі добити людей: пропонуємо вам відкрити гривневий кредит під 30?% річних. Тобто так, щоб людина взагалі повісилася», — ділиться роздумами Я.?Яцишин.
Він вважає, що якщо укладена угода між фізичною особою і банком, то вона не передбачає одноосібної зміни угоди згідно з цивільним кодексом. Навіть попри те, що вони можуть собі страхуватися і вигадувати інші угоди. Проте банки користуються тим, що мають більше впливів і роблять, що заманеться.
Однак начальник відділу нагляду управління Нацбанку в області Мирослав Григорчук стверджує, що якщо в угоді передбачено про можливість збільшення відсотку, то банки мають право це робити. «Людина, коли отримує кредит, не звертає увагу на договір, або навіть якщо і звертає, то не оцінює його правильно. Бо психологія людини — в першу чергу отримати кредит. Але якщо почитати, то як правило банки закладають туди своє право в односторонньому порядку збільшувати кредит на скільки вони вважають потрібне», — каже він.
Однак є й випадки, коли в договорі нічого не сказано про таке банківське право, а банки все одно примушують клієнтів погоджуватися на підвищені кредити. В цьому випадку М.?Григорчук зауважує, що ситуація в клієнта нормальна і не треба йти на поступки банків. Краще попросити банківських працівників, аби ті написали всі свої питання офіційно і в письмовій формі. А маючи такий документ в руках, клієнт може порадитися з адвокатом та звернутися в суд під приводом того, що на нього здійснюється тиск. «Захищатися дуже легко, але треба, щоб це все було в письмовій формі», — каже працівник управління Нацбанку в області.
Відтак зауважуємо, що в управлінні Нацбанку існує телефон довіри (55?98?98), де клієнти можуть отримати консультацію, якщо бачать, що питання вимагає втручання. М.?Григорчук стверджує, що такі дзвінки не залишаються без уваги. І наразі є значний відсоток випадків, коли втручання управління допомагає справі.
