СВІЖЕ:

Слідами старого Станиславова. Вулиця Третього мая

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Одним із найбільших свят Польщі є День Конституції. Сейм ухвалив її 3
травня 1791 року – першу в Європі та другу у світі. І хоча невдовзі Річ
Посполита зник­ла з політичної карти світу, поляки нікуди не поділись
та продовжували мешкати на її колишніх територіях, до яких належала
Галичина. У старому Станиславові вони грали першу скрипку і тому
називали вулиці на свій лад. У 1891 році, з нагоди столітнього ювілею
Конституції, частину вулиці Заболотівської перейменували на Третього
мая.

Фото: Микола Волков

Поштівка з колекції Зеновія Жеребецького

Якби
її нарекли Шопена чи Коперника, то, можливо, назва б і втрималась. А
так вона залежала від політики і мінялася при кожній зміні влади.

За
ЗУНР вулиця була Івана Франка, а за Другої Речі Посполитої – знову
Третього мая. Німці об’єднали її з Грюнвальдською та охрестили
Губернаторською. Совіти цю «злуку» відмінили, натомість сполучили вулицю
із невеличкою вуличкою Шидловського (тепер це початок Грушевського).
Новоутворення назвали на честь Карла Маркса. І лише в 1990-му вулиця отримала звичне для нас ім’я – Грушевського.

Але повернімось до 1914 року, коли станиславівський видавець Шраєр
випустив листівку із видом вулиці Третього мая. Зауважте, назва
дублюється трьома мовами: польською, німецькою, українською (причому –
«3-го Мая»).

У глибині проглядається видов­жена триповерхова
кам’яниця. Насправді це кілька будинків. Протягом 1895-1896 років звели
крайній із них (тепер ця двосекційна споруда має адресу Грушевського,
33-35). Замовником виступив інженер Леон Вайнґартен. Але сам у ній не жив – чи подарував, чи продав своєму братові Емілю.

Це прізвище читачам уже знайоме. Ми писали про кам’яницю Кароля Вайнґартена на куті Чорновола й Гординського. Еміль і Леон
були його рідними братами. Від 1919 року вони тримали цегельню у
Станиславові та займались будівельним бізнесом. Емілю не пощастило.
Перші совіти націоналізували кам’яницю, а німці примусово переселили
його до гетто. Там він навіть став членом юденрату, що, однак, не
врятувало його від смерті.

У 1906 році Леон Вайнґартен
будує ще один будинок (Грушевського, 37). Він примикав до братового та
мав одну цікаву особливість, характерну для модерну: яйцевидний проріз
із лоджіями у фасаді. Леон також був будівельник і керував
власним інженерним бюро. Йому поталанило більше – він помер до «золотого
вересня». Черговим власником кам’яниці став син і спадкоємець покійного
Лазар. Юліуш Фоєрман, один із в’язнів Станиславівського гетто, у своєму щоденнику писав, що інженер Лазар Вайнґартен керував бригадою теслярів, яка обгороджувала гетто від решти міста. І теж загинув.

Найближчою до нас на фото є кам’яниця колишнього залізничного службовця Францішка Мажевського.
Він спорудив її у 1904 році. Будинок двосекційний, із дзеркально
симетричним плануванням, при чому кожна секція має свій номер. Тому на
сучасних мапах Франківська його адреса вказана як Грушевського, 39-41.

Праворуч
на листівці проглядається край одноповерхової споруди. За переписом
домоволодінь 1910 року вона фігурує як фотоательє у власності того ж Мажевського
за адресою 3-го Мая, 41А. Будована близько 1914 року. Не дивуйтеся, що
будинок датується пізніше, ніж перепис, бо в журнал перепису згодом
дописувалися пізніші будинки.

Що помінялось на вулиці за 100
років? По-перше, зникла халабудка колишнього фотоательє. Один час там
діяла крамничка канцтоварів, а зараз на її місці – висотка із банком і
дитячою технічною студією «Винахідник».

На даху кам’яниці Мажевського
з’явилась «шпаківня» – хтось збудував собі там помешкання та прорубав
два вікна. Також виявилось, що вікно у правому крилі споруди було
замуроване вже століття тому. Ще одне вікно, на розі першого поверху,
перетворили на двері і тепер це вхід до стоматологічної клініки. Її
рек­лама стримана й не псує фасад австрійської кам’яниці. Не те, що
рекламний банер «Алкоголізм, неврози, анорексія», який закрив
старовинний балкон.

Попередні випуски рубрики «Слідами Старого Станиславова»

27 грудня 2013. Вулиця Грюнвальдська.

19 грудня 2013. Вулиця Словацького.

12 грудня 2013. Вулиця Ґолуховського.

29 листопада 2013. Парафіяльний костел.

21 листопада 2013. Казимирівська.

14 листопада 2013. Вулиця Баторія.

7 листопада 2013. Вулиця Собеського.

31 жовтня 2013. Вірменська церква.

24 жовтня 2013Вулиця Сапіжинська.

17 жовтня 2013. Театр-філармонія.

3 жовтня 2013. Гауптвахта.

28 вересня 2013. Ринок.

19 вересня 2013. Вокзал.

12 вересня 2013. Вулиця Карпінського.

5 вересня 2013. Сокіл.

29 серпня 2013. Ратуша.

22 серпня 2013. Повітова рада.

15 серпня 2013. Імперіал.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

9 -зміни до петицій2
697212241_1277192131236814_2089885362178406023_n
Марцінків-звіт-пресслужба6
ОСТАННІ НОВИНИ
роман-дранчук2
У боях на Курщині загинув 44-річний прикордонник Роман Дранчук з Прикарпаття
Screenshot
У Франківську судитимуть колишню директорку перинатального центру
lyapas-prohasko
Тарас Прохасько: Методи виховання
карпати-медик
25-річний розвідник «Карпати» повернувся на фронт після втрати ноги (ФОТО)
bystrycja
У Бистриці Надвірнянській виявили перевищення бактерій кишкової групи в 5 разів
поліція
Підлітки-садисти, підпали авто та нові наркотики. Начальник поліції Франківська розповів про розкриття резонансних злочинів
Городенка-перекриття дороги
У Городенці люди перекрили вулицю - вимагають відремонтувати майже 800 метрів дороги
ЦУМ,Палиця, Дністровська
Франківські депутати проголосували за продаж комунальної землі під ЦУМом за майже 7 мільйонів
Суми-КАБ1
На Сумщині внаслідок російських атак КАБами та дронами десятки поранених та 4 загиблих - серед них дитина (ФОТО)
Генштаб-ЗСУ
Генштаб повідомляє про 268 боєзіткнень. Захисники знищили 1190 окупантів
ТЦК-катування2
Потерпілий від катувань у Верховинському ТЦК оскаржуватиме заставу для обвинувачених
colazh
На війні загинули двоє військових з Прикарпаття - Василь Півторак та Василь Палійчук
Прокрутка до верху